У міфології східних слов’ян лісовик-господар лісу і дрімучих хащ, покровитель лісових птахів і звірів. У народному уявленні, лісовик – втілення лісу...
Слов’янська міфологія
Легенди, міфи, вірування, заклинання, замовляння… Як на крилах, перелітають вони від покоління до покоління. Духовні скарби наших предків, з їх чарівною символікою і образністю, незвичайними персонажами, що володіють нелюдською магічною силою, здатністю перевтілюватися, розповідають нам, напевно, навіть більшою мірою, ніж наукові праці, про духовне життя древніх людей, їх світогляд, психологію і мораль. Пізнавши їх, можна відкрити безліч таємниць. Протягом декількох століть міфи і фольклор активно вивчають вчені, щоб осягнути нерозривний зв’язок міфологічних і сучасних уявлень, який протягом століть зберігається у масовій свідомості поряд з елементами наукових і філософських знань. Сьогодні кожному відомо, що Земля має круглу форму, а різнокольоровий глобус – це сучасна модель нашого уявлення про неї. Але багато тисячоліть тому люди про Землю, Космосі і Всесвіт думали по-іншому. Зараз здається, що їх первинні уявлення були наївними, але чи дійсно це так? Головна характеристика міфологічної свідомості – байдужість до життєвої достовірності та віра в чудесне. Міфологічне мислення, подібно до дитячої свідомості, ще не знає причин і наслідків. Воно чисте і відкрите для сприйняття. Напевно, саме тому стародавня людина так гостро відчувала взаємозв’язок всіх елементів буття.
У східних слов’ян, як і у багатьох інших народів світу, існувало уявлення про те, що одні небіжчики належать до розряду «правильних», або як їх ще...
За легендою, у батька сонця і вогню, бога Сварога, «божества, яке народжує», були сини, яких в народі називали Сварожичами. Ім’я Сварожича, сонячного...
Сварог («небесний») – бог небесного вогню, який частково відповідає грецькому Зевсу і Гефесту. Сварог є уособленням неба і Всесвіту, чоловічою половиною...
Дажбог, Даждьбог – в міфології східних слов’ян бог всього Всесвіту, родючості і сонця, є уособленням сонячного світла і «богом, що дає», тобто богом –...
Божич – різдвяний персонаж міфології південних слов’ян, який часто згадується в різдвяних колядках разом з різними обрядами на честь настання весняного...
Бадняк, Бадник – бог, втілений в різдвяному поліні, гілці або пні, які по традиції південні слов’яни спалюють в Святвечір. Його називали старим богом і...
Схід і захід – сторони світу, пов’язані з добовим сходом і заходом сонця, змінною дня і ночі. У слов’ян традиційно протиставлювані частини світу...
Неділя – останній день тижня, протиставлений іншим дням як свято. У багатьох слов’янських мовах і діалектах назва цього дня походить від виразу «не...
З давніх-давен слов’яни приписували воску властивість оберега, також його широко використовували в народній медицини, магії і ворожіннях. Наприклад...
У слов’янській міфології ворота – символ кордону між своїм, освоєним простором і чужим, зовнішнім світом. Відкривання і закривання воріт символізує акт...
У народних уявленнях ворон і ворона, як і інші представники сімейства воронових (грак, галка), нечисті і зловісні птиці. Ворон також є і пророчим птахом, який...
Ця маленька непримітна пташка стала героєм багатьох казок, оповідань, приказок і народних прикмет. У народних повір’ях їй притаманна шлюбна символіка, а...
У розумінні східних слов’ян, горобина ніч – це ніч з сильною грозою або блискавицями. У цей час активізується нечиста сила. Це поняття відомо в...
За народними повір’ями, папороть зацвітає один раз на рік в одну з літніх ночей. Її квітку наділяють чудовими магічними властивостями. Вірили, що людина...
Купала, Купало – язичницьке божество літа і головний персонаж свята літнього сонцестояння в міфології східних слов’ян. Втім, досі невідомо, чи існувало в...
Мавки, навки, нявки, мертвушки (від слова «нав» – мрець) – у східних слов’ян злі духи (часто смертоносні), які за цілою низкою ознак зближуються з...
Баба, бабуся – поширене у всіх слов’ян слово, що позначає старшу в родині жінку, нерідко – просто заміжню жінку, а іноді – знахарку, лікарки, повитуху...
У народних уявленнях метелик – комаха, пов’язана з потойбічним світом, втілення душі. На Русі при вигляді метелика говорили: «Ось чиясь душка літає»...
У слов’янській традиції, гади – всі нечисті тварини. В першу чергу до них відносили плазунів (перш за все змій) і земноводних (черепах, жаб і ін.), комах...
6 липня (23 червня по ст. ст.) вшановується пам’ять святої мучениці Агрипини Римської. У слов’янській народній традиції цей день наділявся...
У слов’янській міфології русалка – жіночий демонічний персонаж, головним чином, пов’язаний з водою, полями і лісом. Їй притаманні функції духу долі...
Русалії – язичницьке свято древніх слов’ян. Перші згадки про нього знайдені в джерелах починаючи з XII століття. У них засуджувався звичай «танцювати в...
Тиждень після свята Трійці слов’яни називали Троїцьким, або Русальним. Друга назва пов’язана з дохристиянськими язичницькими віруваннями. У...
Зелені святки – народний святковий комплекс древніх слов’ян весняно-літнього календарного періоду, що включає в себе відразу кілька окремих свят. Чіткі...
Агідель – богиня води у слов’ян. Наші пращури вшановували її як життєдайну силу. Її вважали виключно світлою богинею, яка дарує життя всьому живому на...