Агідель – богиня води у слов’ян. Наші пращури вшановували її як життєдайну силу. Її вважали виключно світлою богинею, яка дарує життя всьому живому на Землі і посилає на землю благодатний дощ.
Високе походження
Агідель – внучка верховного бога Сварога. Її батьки – син Сварога Ільм і дочка Святогора Аліна. З ім’ям богині води пов’язано багато легенд, які тільки примножують любов до неї. За однією з них, Рід, творець всього сущого, задумав створити Яв. Він почав з речових основ – Землі, Води, Повітря й Вогню. Таким чином він створив Природу. Але вона ожила лише тоді, коли боги змогли наповнити її божественною присутністю.
З трьома стихіями визначилися легко: бог вогню Смергл, бог вітру Стрибог і мати сира земля. Але ось вода… Вона розлилася неосяжно, заповнила всі низини, утворила цілий океан-море, а ще підводні і наземні річки, озера і хмари в небі. І тоді Рід видав указ – бути у воді багатьом духам – морському царю, водяним, русалкам… Багато з цих міфічних істот відомі нам і сьогодні. Дівчина-річка на ім’я Агідель теж відноситься до їх числа. Вона в скрутну годину рятувала землю від небесної спеки. І де бігла вода, там зеленіли трави і ліси. Злітала Агідель високо і, закриваючи весь небосхил своїми сизими крилами, посилала на землю благодатний дощ. І плескалися в водоймах риби, колосились поля, зацвітали сади, а птиці півчі свої пісні співали. Всій землі з появою Агідель була радість! Ось якою була ця богиня.
Зцілення тіла і душі
У владі богині Адігель було не тільки посилати на землю благодатний дощ, щоб зійшли насіння, з’явилися сходи і рослини дали рясний урожай. Все, що росло і існувало на землі, жило завдяки її дару в усе і у всіх вселяти життя. Слов’яни воду по праву вважали стихією, яка наповнює людське тіло, а Агідель була здатна не тільки очищати тіло, але і приводити в рівновагу душу, виганяючи з неї все погане. Люди регулярно виходили до річки, вмивалися, а якщо погода дозволяла, то і занурювалися, вимовляючи магічні слова:
«Куди вода тече, туди і хвороби мої підуть. Істинно».
Вірили, що дівчина-річка Агідель допоможе людині вилікуватися від будь-якої хвороби. На думку наших предків, водна стихія в людському тілі наповнює озера (сьогодні їх називають чакрами), після чого людина оживає і наповнюється силами.
Слов’яни не виготовляли оберегів Агіделі з каменю, дерева або металу, тому що були переконані, що справжнім оберегом є сама жива вода. Ось і просили дівчата у неї красу, здоров’я і міцну любов. Намовляли на воду:
«Вимий-вимий, вода Агіделі-річки, з мого обличчя все виродки-перекоси, прищі-наривники, сухоту-кривоту. Зроби мою шкіру гладкою та солодкою, рівною та повнокровною, щоб добрі молодці милувалися, мліли, завмирали, та заміж звали. Так тому і бути».
Заговореною водою плескали на обличчя і тіло. Проходило зовсім небагато часу і дівчата справді ставали красунями і користувалися великим попитом у хлопців. Так билини говорять.
Цілюща сила в кожній краплі
І в наші дні звернення до богині Агідель з проханнями про дарування краси і про щасливе заміжжя не втратило актуальності. У народі вони популярні, тому що ефективні. Відомо, що всі боги люблять всілякі підношення. Агідель до душі припадають вінки, які дівчата пускають по річці. А якщо пускають їх вночі, то щоб в кожному віночку горіла маленька свічка. Ось і плетуть красні дівиці вінки і з напуттям їх відправляють по річці.
«Пливи-пливи, вінок з польових квіток. Богині Агіделі квітковий уклін, а мені щастя з усіх сторін. Нехай сказане мною збудеться. Істинно».
За допомогою води, тобто сили і могутності Агидели, від житла можна відвадити нечисту силу, поганих людей і всілякі біди. Для цього заговорюють воду, якою потім миють підлоги:
«Нехай очистить мій будинок вода від входу до входу. Від видимого і невидимого, від відомого і невідомого. Нехай у порога будинку мого встане Агідель і оберігає його від усього лихого. Її сила і дух нехай живуть в моєму будинку і ніколи на гаснуть».
Заговореною водою у всьому будинку вимийте підлогу, особливу увагу приділивши порогу. Закінчивши прибирання, ганчірку для підлоги відіжміть і постеліть біля входу, а коли вона висохне закопайте біля ганку.
Згадувати богиню Агідель можна кожен раз, коли маєте справу з водою – річковою, джерельною або морською. Адже її дух і сила присутня в кожній краплі. Тому на кожну посудину з водою можна пошептати:
«Агідель – моя сестриця, освяти цю водицю. Нехай вона стане живою, цілющою і благоліпною. І де б я її не застосовувала, щоб дарувала вона життєву силу. Амінь».
Цією водою потім можна вмиватися, пити її, готувати на ній або мити нею підлогу. Рятує вона від будь-яких хвороб, від вінця безшлюбності, від нечистої сили, а також може залучити багатство. При її використанні думайте про те, що вас турбує або про те, чого ви ходите досягти. Думати треба по-доброму і міцно.
