Рейтинг@Mail.ru
Магічні властивості воску. Використання воску в якості оберегу
Главная / Слов'янська міфологія / Магічні властивості воску. Використання воску в якості оберегу
Слов'янська міфологія

Магічні властивості воску. Використання воску в якості оберегу

З давніх-давен слов’яни приписували воску властивість оберега, також його широко використовували в народній медицини, магії і ворожіннях. Наприклад, бажаючи дізнатися, що людину чекає в майбутньому, розтоплений віск лили в воду в ворожіннях про заміжжя, про життя і смерті та ін. По воску ворожили, щоб дізнатися де знаходиться злочинець або розпізнати хворобу у людини. Існувало повір’я, що бджолярам не можна виносити з дому віск, інакше це принесе спад бджільництва.

Обереги з воску

Віск в слов’янських звичаях головним чином використовувався як «свята» речовина, що протистоїть злим силам, багато в чому завдяки тому, що з нього виготовляють церковні свічки. Використовували віск в якості оберега в самих різних областях людської діяльності:

  1. Для вдалого полювання їм покривали кулі. Нерідко вірили, що від кулі, покритою воском, ніхто не зможе захиститися.
  2. Рибалки до мереж кріпили віск від свічки, що горіла на заутреню в Світле Христове Воскресіння, після чого читали спеціальну змову: «Як на Великдень до церкви йде народ, так в мої мережі нехай риба йде». Таким чином іноді поступали звіролови, ковалі та бджолярі, застосовуючи подібний обряд до своїх занять: щоб в капкани ловилися звірі, до коваля йшли замовники, а бджоли летіли в вулики.
  3. Віск зашивали в одяг, щоб захистити бджіл від відьом і псування. Подібним способом захищали і людини від шкідливого впливу.
  4. Для захисту скарбу теж іноді використовували віск. Нерідко гроші закопували з восковим хрестом.
  5. Воском заліплювали отвір (в розі тварини, в стовбурі дерева), куди попередньо поміщали інші речовини і предмети-обереги (ладан, масло, ртуть та ін.), а також предмети, з якими передавали хвороби.
  6. Щоб померлий не став вампіром або «ходячим» небіжчиком, йому на груди клали восковий хрестик, а в руку вкладали свічку, а іноді шию покійного обліплювали п’ятьма кульками з воску.

Використовували віск і при першому вигоні худоби в поле. Селяни виготовляли з нього чашечки, в які збирали шерстинки від кожної корови. Потім їх ховали в потаємному місці і вимовляли спеціальну змову від втрат в стаді і псування тварин. По закінченню пасіння ці кульки кидали в річку. У деяких місцях в день першого випасу худоба тричі обходили за сонцем з іконою і запаленою свічкою. Потім з свічки робили три кульки, які, після прочитання змови, приклеювали до ікони.

З воску ще виготовляли і амулети. В Україні з свічки, освяченої в Чистий четвер, робили воскові кульки, які потім носили як намиста від лихоманки. А в Білорусії з воску виготовляли амулет у вигляді тих частин тіла, які хотіли захистити від хвороби. В якості амулетів часто при собі носили різноманітні фігурки і хрестики з воску.

Магія воску

У деяких місцях знахарі використовували віск, щоб визначити причину хвороби. Його плавили, виливали у воду і по застиглим восковим краплям судили про те, чим захворіла людина і як їй допомогти. Для зцілення від хвороби над отриманими з воску фігурами проводили різні обряди, наприклад: розтоплений віск лили з вироком: «Як топиться віск, так нехай і розтопиться хвороба».

Нерідко вважалося, що псування або хвороба «виливаються» разом з воском. Подібний спосіб народного цілительства так і називали: «виливати воском».

Рідше віск застосовували в магії, щоб принести шкоду. Наприклад, дівчата, бажаючи помститися хлопцеві або приворожити його до себе, закатували в віск його волосся або нитки з одягу, а потім кидали це в вогонь. Зазвичай такі магічні дії супроводжувалися змовою, де серце юнака уподібнювали воску, що тане. Існували ще спеціальні замовляння на віск, щоб послабити чоловічу потенцію.

У народі вірили, що віск, як «свята» речовина, може розповісти правду про майбутнє, тому ворожіння по ньому були поширені у всіх слов’ян. У Моравії знахарка, дістаючи лівою рукою з води застиглий віск, говорила: «Скажи ти мені, віск, правдиву, святу правду-матінку».

Переважно ворожіння з воском відбувалися на Святки (у поляків – в свято Андрія Первозванного). Полягали вони зазвичай в литті розплавленого воску в воду. По отриманим фігурам пророкували долю. Особливою популярністю як у старовину, так і в наші дні користуються дівочі ворожіння з воском на судженого.

Метки: