У народних уявленнях метелик – комаха, пов’язана з потойбічним світом, втілення душі. На Русі при вигляді метелика говорили: «Ось чиясь душка літає». Іноді цих комах ще називали душами. У поляків існувало повір’я, що душа померлого залишає тіло у вигляді метелика. А у родопських болгар існувало вірування, що душа покійного у вигляді метелика або мухи на сороковий день після смерті відвідує рідний дім.
Поняття про метелика як душу померлого породжує повір’я, що він є передвісником смерті, а іноді і образом смерті. Наприклад, у білорусів існує легенда, що одного разу стара жінка ввечері сиділа біля відчиненого вікна і їй на руку сів нічний метелик, який влетів у вікно. «Смерцічка ты мая», – ласкаво сказала жінка. В ту ж ніч вона померла.
У болгар, сербів і хорватів існувало повір’я, що душа відьми під час сну у вигляді метелика залишає її тіло. Такий метелик ночами може душити сплячих людей і подібно вампірові смоктати їхню кров. У ряді випадків таке повір’я трансформується в повір’я про те, що відьма сама може приймати вигляд метелики, або в повір’я про метелика- помічника або слугу відьми, який виконує її волю.
Південні слов’яни нічного метелика часто називали «відьмою». Серби іноді спеціально мучили і калічили нічного метелика, щоб на ранок в кого-небудь по ранам і опікам впізнати відьму. Нічному метелику, що залетів в будинок, подпалювали крила і відпускали зі словами: «Прийди завтра, дам тобі солі». І якщо на наступний день хтось приходив в будинок попросити солі, то його ототожнювали зі злою душею, яка у вигляді метелика прилетіла в будинок.
У болгар існував переказ, що відьма на худобу напускає великих строкатих метеликів, які сідають на овець і корів, повзають по ним і відбирають у них молоко. На Юріїв день на нивах вижинали хрест, щоб великий метелик відьми, літаючий по полях, не відібрав урожай жита. За повір’ям, великого чорного метелика, якого відьма посилає красти молоко у овець, вона виводить магічним способом з великого яйця. До слова, за однією з легенд чаклуни з півнячого або іншого незвичайного яйця можуть створити зооморфних домових духів, які приносять своєму господареві багатство.
Західні слов’яни нічного метелика співвідносили з іншим демоном –«морою» або «зморою», яка ночами мучить людей. За повір’ям поляків, змора приймає вигляд нічного метелика або комара і опівночі в такому вигляді проникає в будинок крізь віконні щілини. Вона сідає на груди сплячих, тисне і душить їх. Здатність душити сплячих приписували і іншим демонами і тваринам, особливо домовому і жабі.
Існує прикмети та повір’я, пов’язані з першими весняними метеликами. Наприклад, в Поліссі вважають, що якщо навесні з’явилося багато білих метеликів, то це обіцяє дощове літо і велика кількість молока у корів, а якщо червоних і жовтих – літо буде сухим і бджолярам вдасться зібрати хороший урожай меду. А ось в Моравії символіка кольору метелики інша: якщо навесні побачиш першого білого метелика, то помреш в майбутньому році, а якщо червоного – будеш жити (за іншими повір’ями, комаха такого кольору може передвіщати хвороби очей). А в Білорусії по польоту перших весняних метеликів ворожили: чим вище вони летять, тим вище виростить льон.
