Ось і підійшла до кінця Чотиридесятниця, а після неї наступила Страсна седмиця – останній тиждень перед Великоднем. Страсна седмиця – це навіть не Великий піст, а особливий духовно насичений час. Вважається, що в дні Великого посту людина йшла назустріч до Христа, а в Страсний тиждень Господь йде назустріч людині.
Дні Страсної седмиці дуже насичені – і емоціями, і переживаннями, і подіями. Події змінювали одна одну з прискореним темпом. У неділю, коли Ісус зробив урочистий вхід в Єрусалим, народ кричав: «Осанна Синові Давида!», а в четвер Його вже взяли під варту і в п’ятницю розіп’яли на хресті. У Велику суботу Господь перебував у гробі, а вже менше, ніж через добу наступило Світле Воскресіння, коли Ісус воскрес з мертвих, довівши тим самим свою силу і велич.
Дні Страсної седмиці
Богослужінню в Страсний тиждень надається особливе значення. У ці дні піст особливо суворий. З Великого понеділка по Велику суботу Церква наказує сухоядение і відмова від рослинного масла. Єдиним винятком є Великий четвер. У цей день Господом було встановлено таїнство Божественної Євхаристії. У четвер мирянам дозволено їсти рослинне масло, а ось монастирським ченцям, які дотримуються більш суворого посту, від масла слід відмовитися.
Найсуворіший піст у Велику п’ятницю. Вживати їжу дозволяється тільки після закінчення чину поховання. Особливу увагу слід звернути на Велику суботу – єдину пісну суботу в році. У цей день можна їсти пісні продукти, які не пройшли термічну обробку, без масла, і пити вино. У неділю строгий пост завершується. Можна їсти м’ясо, яйця і молочні продукти.
У Страсний тиждень віруючі починають готуватися до Великодня і по можливості намагаються частіше відвідувати храм.
У Великий понеділок згадується висушування безплідної смоковниці, на якій Господь не знайшов жодного справжнього плоду, викрив її і прокляв. Ця смоківниця символізує не тільки зборище іудейське, але і будь-яку душу, яка не приносить плоду покаяння. У цей день Церква читає не тільки розповідь про висушування безплідною смоковниці, а й притчу про неправедних виноградарів, які спочатку вбили слуг свого пана, а потім і його сина. У цій притчі зображується жорстокість юдеїв, які спочатку били пророків, а потім розіп’яли Сина Божого, котрий прийшов на землю. Церква вчить нас не уподібнюватися цим виноградарям, зухвало порушуючи апостольські і Господні заповіді і, тим самим, продовжуючи розпинати Спасителя своїми гріхами.
У Великий вівторок Церква читає притчі про десять дів і про таланти, а також продовжує покладену в Великий понеділок розповідь про друге пришестя Христове. Віруючим нагадують про важливість духовного неспання, яке особливо необхідно в дні співпереживання страждань Спасителя за нас. Притча про таланти спонукає використовувати на служіння Господу даровані нам сили і здібності.
У Велику середу прославляється дружина-грішниця, яка не пошкодувала для Ісуса дорогоцінного мира, а також засуджується грошолюбство і зрада Іуди.
Великий четвер особливо виділяється з усіх днів Страсної седмиці. У цей день згадується Таємна вечеря, на якій Христос зібрав усіх своїх учнів в перший день юдейської Пасхи. Під час трапези, Він поламав хліб і роздав його своїм учням зі словами: Прийміть, споживайте, це тіло Моє, що за вас ламається на відпущення гріхів. (Мф. 26: 26-28).
Так Спаситель вперше встановив Таїнство Причастя. Великий четвер ще називають «Чистим», бо в цей день віруючі, які щиро покаялися на сповіді, з чистою совістю приступають до Господньої чаші.
Увечері в Великий четвер в храмі відбувається «Послідування святих і рятівних страждань Господа нашого Ісуса Христа». Християни слухають повну євангельську історію Страстей Христових, витягнуту з чотирьох Євангелій і розділену на 12 читань.
У Велику п’ятницю літургія не проводиться в спогад того, що Сам Господь в цей день приніс Себе в жертву. Здійснюються тільки Царські години. О третій годині дня, в годину смерті Ісуса на хресті, служиться вечірня. В кінці служби виносять Плащаницю, перед якою читають канон на розп’яття Господнє і на плач Богородиці. Поверх неї кладуть Євангеліє. Люди прикладаються до Плащаниці і до Євангелія. Протягом трьох днів Плащаниця залишається на середині храму, тим самим нагадуючи триденне перебування Ісуса в гробі.
Вживати їжу в Страсну п’ятницю дозволяється тільки після чину поховання Плащаниці.
Богослужіння Великої суботи поєднує в собі протилежні почуття – горе і утіху, скорботу і відраду, сльози і світлу радість.
На вечірні читають 15 текстів зі Священного писання. У них зібрані майже всі головні прообрази і пророцтва Старого Завіту, що відносяться до Ісуса Христа. У стародавній Церкві на вечірні в цей день робили Таїнство хрещення. Після читання Апостола служителі церкви переодягаються в світле. Після закінчення літургії і до початку полуношниці освячують паски і фарбовані яйця.
Закінчується Страсний тиждень урочистим святкуванням Світлого Христового Воскресіння – Великодня. Воскресіння Спасителя вказує на те, що всі люди зможуть воскреснути з мертвих в день Страшного суду. Праведникам Господь приготував вічне життя.
