Відразу за днем Святої Трійці, в понеділок, настає ще одне важливе християнське свято – Духів день, що встановлено Церквою заради величі Пресвятого і Животворящого Духа, який у всьому єдиний з Богом-Отцем і Богом-Сином. Він є джерелом будь-якого життя, і через Нього подається всяка мудрість.
За православною традицією, в цей день душі померлих спускаються на землю. До прийняття на Русі християнства, Духів день означав початок Русального тижня. В цей час не рекомендувалося підходити до водойм, а тим більше купатися в них. Наші предки вірили, що в ці дні русалки виходять з води, грають в лісах і полях, катаються на гілках дерев. Людину, яка зустрінеться на їх шляху, вони могли заманити і залоскотати до смерті.
Історія свята
Духів день відзначається на п’ятдесят перший день після Великодня, коли на апостолів у вигляді язиків полум’я зійшов Святий Дух. Осяяні вогнем, вони отримали здатність зцілювати, навчилися говорити на різних мовах і стали нести Боже слово людям. З цього часу почалося становлення церкви.
Духів день, як і більшість православних свят має язичницьке коріння. За традицією древніх слов’ян, в цей день земля вважалася іменинницею. Вона готується до народження нових дарів, тому турбувати її було не можна. Заборонялося орати, копати, сіяти, забивати кілки, садити розсаду. Людей же, що не дотримуються цих заборон, Матінка-Земля карає неврожаєм.
Вважалося, що в цей день проявляє себе нечиста сила. Дуже тісно з Духовим днем зв’язувалися повір’я та обряди навколо русалок. Стародавні слов’яни вірили, що до цього дня русалки живуть у водах, а в Духів день вони виходять зі своїх укриттів і плескаються на поверхні води. Іноді русалки могли заходити далеко від місця свого проживання – в гаї і ліси.
Духів день – початок русального тижня
В одних селищах Русальний тиждень передував цьому святу, а в Духів день молодь влаштовували «проводи русалок», що символізують проводи весни і зустріч літа. В інших же місцях саме з Духова дня починався Русальний тиждень, а «проводи русалок» влаштовували на заговини перед Петровим постом.
Народ вірив, що в Духів день русалки веселою юрбою скачуть по полях і лісах, наповнюючи землю живлющою вологою і родючістю. Однак на очі мешканкам водойм краще не потрапляти.
До сих пір живуть легенди про безчинства, що творяться русалками. З того, хто зустрінеться на їхньому шляху, вони можуть зірвати одяг і відшмагати нещасного гілками. І це, повірте, найменш шкідливе, що вони можуть створити. У невірного або деспотичного чоловіка русалки могли відібрати розум або взагалі звести його в могилу. При зустрічі з русалкою, ні в якому разі не можна дивитися їй в обличчя, тому що вона здатна скорчити таку гримасу, що обличчя людини, яка це побачить, може спотворитися назавжди.
Найчастіше від русалок дістається саме чоловікам. Можливо, позначається жіноча солідарність. Вподобаного хлопця русалка може потягти в воду, одружити на собі і вже ніколи не відпустити. Чоловіків ці міфічні істоти заманюють піснями, підкрадаються ззаду і лоскочуть до тих пір, поки жертва не задихнеться. А потім протягом тижня водять навколо небіжчика хоровод.
Представляли русалок по-різному. Одні говорили, що це красиві молоді дівчата, у яких замість ніг риб’ячий хвіст, інші, що вони кошлаті, горбаті і некрасиві, з великим животом і гострими кігтями.
Традиції, звичаї і обряди свята
На Русі в Духів день відбувалися молодіжні гуляння, ігри та хороводи. Дівчата зі скринь діставали кращі наряди, голови прикрашали вінками з польових квітів і трав, рубали берізку і прикрашали її стрічками. З «Троїцькою берізкою» обходили навколо села і полів. Гілки від неї з піснями носили по селу. Основною темою дівочих пісень Духового дня був посів льону. Завершивши обхід у одного з будинків влаштовували бенкет з принесених із собою продуктів. Увечері «Троїцьку берізку», яка протягом кількох днів була однією з центральних фігур свята несли в поле або топили в річці.
А ще в Духів день дівчата обов’язково ворожили на вінках із квітів або збираючи смолу з хвойних дерев. В основному, дівчат цікавило, коли ж вони вийдуть заміж і які почуття до них відчувають хлопці. Якщо ворожіння показувало, що почуття коханого охололи, то за допомогою зверталися до русалок. Для цього на березі залишали намиста, монетку або шматочок короваю.
Духів день входить в число свят Зелених святок і завершує святкування Семика-Трійці. У цей день народ намагався очистити людську душу від дозвільного розгулу, а житло – від нечисті. Вірили, що цього дня як вогню боїться бродяча по землі нечисть, тому що під час церковної служби з неба сходить вогонь, спопеляючий злих духів.
На наступний день після Трійці люди йшли до освячених джерел або криниць, кидали в воду дрібницю, молилися і вмивалися свяченою водою, бажаючи змити з себе все гріховне і нечисте, яке пристало під час гуляння. З колодязів і джерел набирали святу воду, а біля них залишали поминальну їжу.
Жінки в Духів день проводили обряд «Годування землі». Вони вирушали в поле, стелили на землі скатертини, на яких розкладали всякі страви, бенкетували, співали пісні. Старша жінка розносила залишки їжі по полю і закопувала їх, просячи у землі родючості.
А ще вірили, що в день своїх іменин земля відкриває чесним і праведним людям свої таємниці. Щоб дізнатися ці таємниці, люди, вранці помолившись Святому Духу, відправлялися «слухати скарби», припадаючи вухом до землі.
За народними повір’ями, лише з цього дня і до самої осені припиняються заморозки:
Не вір теплу до Духова дня!
Свят-Дух весь білий світ зігріє!
Прийде Свят-Духів день, буде на дворі, як на печі!
У Духів день не тільки влаштовували «проводи русалок», а й проводили обряд «похорон Костроми». В особі Костроми і русалок народ проводжав весну. Закінчувалися ці обряди загальними веселощами, спільними іграми і купанням.
