22 березня відзначають православне свято День 40 мучеників, які у Севастійському озері мучилися. У народі це свято отримало назву Сороки. Переказ свідчить, що всі сорок мучеників севастійських, які постраждали за прихильність віри Христової, були воїнами. Вони відрізнялися хоробрістю і силою, і прийняли мученицьку смерть в Севастії Вірменській при імператорі Ліцинії (IV століття). Їх роздягнули і поставили в покрите льодом озеро. Для спокуси мучеників на березі озера встановили теплу лазню. Один з воїнів не витримав мук і побіг до розігрітої лазні, але на її порозі впав мертвим.
Вночі святих мучеників осяяло світло і зігріло воду в озері, на їхні голови з неба зійшли 39 вінців. Один з правоохоронців, Аглай, вражений мужністю страждальців, увірував в Господа і сам зійшов в озеро. Вранці наступного дня воїнам, які залишилися в живих, молотом розбили гомілки, тіла спалили, а останки кинули в озеро.
Сорок святих (Сороки): традиції та звичаї свята
На Русі особливо шанували загиблих в стражданнях севастійських воїнів (Сороков) – в пам’ять про них в Москві побудували сорок сороків церков. Існувало повір’я, що для того, щоб наречений, син, або чоловік благополучно повернувся з війни, жінці треба молитися Сорока мученикам. Тому в цей день жінки молилися цим святим, щоб їхні близькі цілими і неушкодженими повернулися додому.
У цей день поминали померлих: ходили на кладовище, замовляли про померлих родичів і близьких обідню або поминання на проскомидії (в перекладі з грецького – приношення). Це листок із заголовком «Про упокій», в якому перераховані імена померлих (хрещених і тих, які не покінчили життя самогубством). Обов’язково поминали «батьків» і під час трапези.
Звичай поминати за трапезою померлих відомий дуже давно. Описаний він ще у пророка Єремії (650-586 рр. до н.е.).
Наші предки цей день пов’язували з приходом весни, раділи прильоту птахів, світлим дням і оновленню природи. На Сороки друга зустріч весни:
На 40 мучеників – 40 птахів прилітає.
На 40 мучеників день з ніччю міряється, зима закінчується, весна починається.
Помічали, що в цей день з теплих країн прилітають жайворонки. Чоловіки готували для птахів шпаківні, а жінки випікали з вівсяного або житнього борошна жайворонків, ластівок, голубків. Крім фігурок птахів робили сорок колобків-«горіхів». Починаючи з цього дня, щодня по одному «колобку» кидали на вулицю, примовляючи: «Мороз, Червоний ніс! Ось тобі хліб і овес! А тепер забирайся по-доброму».
Сорокаденний ритуал годування морозу пов’язаний з народною прикметою про те, що після свята Сороки буває ще 40 нічних заморозків. З цим днем пов’язані і інші прикмети:
- З Сороків і до Зосими-пасічника (30 квітня) рахується сорок ранкових морозів.
- Якщо на Сороки упав мороз, то просо вродить.
- Якщо на Сороки тепло, то наступні сорок днів будуть теплими, а якщо холодно – чекай сорок холодних ранків.
- Якщо з цього дня постійно тривають холодні ранки, то літо буде тепле.
Рецепт приготування жайворонків, голубів і колобків з тіста
Для тіста знадобиться:
- 2 кг борошна;
- 0,5 л молока або води;
- 1 ст. цукру;
- 50 г дріжджів;
- 250 г вершкового масла або маргарину;
- 2 яйця;
- дрібка солі.
Для змащення: 7 яєць.
Жайворонки з тіста – обрядове блюдо, але не просте, як інші випечені вироби. Їх відносять до так званої «пекарської скульптурі». Випікали ці вироби ще в XVI-XVII ст., а може і ще раніше. Серед великої різноманітності пекарської скульптури жайворонки – найпростіші. Для їх приготування знадобиться здобне міцне, пружне тісто.
З шматка тесту катають валик, нарізають на шматки приблизно 100 г, розкочують з них джгути, зав’язують вузлом, голові надають відповідну форму, на місце очей встромляють родзинки, пальцями злегка приминають хвостик, маленьким ножиком роблять надрізи-пір’ячко, поверхню змащують яйцем і випікають.
Голубів, як і жайворонків виготовляють з джгута тесту, який розгортають так, щоб один кінець був тонким і гнучким – голова, а все тіло товстим і продовгуватим, його потрібно злегка прим’яти пальцями. Хвостик віялоподібно надрізають ножом. Для крил тісто тонко розкочують, вирізують крильця, надрізають пір’ячко, змащують яйцем. Очі можна виготовити з тіста, а можна вставити родзинки.
Колобки виконуються зовсім просто. Валик тесту ріжуть на шматки, закочують з них кульки, кладуть на змащений маслом металевий лист, дають час для вистоювання, після чого змащують яйцем або тільки одним жовтком. Після випічки колобки будуть мати гладку і золотисту поверхню.
Наші пращури, випікаючи з тіста різних пташок вірили, що саме весняні птиці донесуть високу пісня до Бога.
