У народному календарі 26 грудня – День Євстратія, Відьмові посиденьки. Православна церква сьогодні вшановує пам’ять мучеників Євстратія, Авксентія, Євгенія, Мардарія і Ореста, які постраждали за християнську віру на початку IV століття. У цей період проходили безжальні гоніння проти християн по всій Римській імперії. Християни стояли перед складним вибором: їм потрібно було або відступити від віри, або прийняти мученицьку смерть.
Одними з перших християн, які прийняли муки, стали Євстратія і Оксентій. Оксентій був пресвітером Аравійської церкви. Його ув’язнили і всіляко намагалися змусити відмовитися від віри. Євстратій був знатною і заможною людиною. Він давно таємно вірив в Христа, але боявся відкрито повідомити про це. Однак бачачи стійкість християн, чоловік зважився на цей крок. Його піддали тортурам: били, палили вогнем, взували в залізні чоботи. Після жорстоких мук Євстратія спалили на багатті, а мученика Авксентія – обезголовили.
Побачивши їх мученицьку смерть, простолюдин Мардарій теж висповідався, за що був підвішений вниз головою. Мученику Євгену відрубали ноги і рук, вирвали язика і відсікли голову. Молодий воїн Орест також розповів про свою віру, за що постав перед судом. Його наказали спалити на розпеченому залізному ложі.
26 грудня – День Євстратія: прикмети, звичаї, традиції
З цього дня спостерігали за погодою протягом 12 діб. За 12 «прикметними» днями передбачали погоду на весь наступний рік. Яка погода 26 грудня, таким і буде січень.
День починав збільшуватися, тому в народі говорили: «Мученик Євстратій сонечку радий. Додався деньок, хоч на гороб’ячий скок».
Ще в народі цей день називали відьмині збіговиська чи посиденьки, під час яких вони вирішували, як дістати сонце і зжити його зі світу білого.
Згідно з народними повір’ями, 26 грудня літають відьми і піднімають снігові вихори. Таким чином, вони намагаються приховати від людей сонячне світло і продовжити противне людині царство мороку.
Заборонялося на Євстратія лаятися і лихословити. В іншому випадку відьми можуть забрати з собою людину, яка порушила заборону.
Хто такі відьми?
У давнину відьом не вважали істотами, які протидіють людині. Під час матріархату всіх жінок називали «відьмами» або «віщунками» (від слова «віщати»). Вважалося, що їм доступні таємні знання, які чоловікам ніколи не осягнути. З приходом християнства всі ці припущення назвали бісівщиною і єрессю, а віщунок – злими відьмами. На відміну від знахарок, які зцілювали людей, відьми, навпаки, намагалися їм всіляко нашкодити.
Багато людей представляли відьом в образі старих і товстих жінок з сивим розпатланим волоссям, довгими кістлявими руками і потворними носами. Вірили, що у них є маленький хвостик, який вони приховують під довгою спідницею. Згідно з повір’ям, у відьом було дві тіні, а якщо подивитися їм в очі, то люди відбивалися в них догори ногами.
Періодично відьми збиралися на шабаш. Летіли вони на мітлі, рогачі чи вінику. Вилітали з дому через комин. Під час польоту вони були або повністю оголеними, або надягали білу одежу. Говорили, що літати відьми можуть не тільки на мітлі, а й верхи на людині.
За деякими переказами, на шабаш летить не сама відьма, а тільки її душа, а тіло в цей момент залишається на місці. Якщо його перевернути так, щоб голова виявилася там, де лежали ноги, то душа більше ніколи не зможе в нього повернутися.
Відьмам приписували різні магічні здібності. Вони володіли гіпнозом, могли перетворюватися в тварин (сорок, свиней, собак, безрогих корів, коней, вовків і кішок). Для перетворення відьмі необхідно було перекинутися через хомут, 12 ножів, або ж три рази через вогонь в печі.
Сильні відьми управляли погодою. Вони могли наслати посуху, викликати град або дощ. Віщунки, які отримали чаклунські здібності при народженні, вважалися набагато добрішим тих, хто опанував ними за життя.
За легендою, відьма не може померти до тих пір, поки комусь не передасть свої знання. Так як бажаючих було небагато, відьми, які відчували муки на смертному одрі, йшли на хитрість – передавали своє вміння на предмети, якими люди часто користувалися (посуд, віник і т. п.). Хто-небудь з домочадців або сусідів випадково доторкався до цього предмета, і сила вмираючої відьми переходила до нього.
Вірили, що у відьми є 12 облич. Деякі чаклунки могли обертатися птахами, димом або вихором. Напевно тому вважали, що пічний дим з оселі відьом ніколи не буває спокійним і незалежно від погоди завжди клубами крутиться.
У цей день проводили різні обряди по боротьбі зі злими духами. Щоб уберегти свій будинок від нечистої сили господарі клали біля дверей сокиру вістрям вгору, а господині встромляли на порозі серп. Гостра сталь вважалася відмінним оберегом від нечисті. Ще читали спеціальні замовляння.
Захисна змова від відьом і чаклунів
Читайте цю змову, тримаючись правою рукою за дверну скобу(ручку).
З міста Єрусалиму сім святих мучеників йшли,
Святу ікону святими руками несли.
Перед ними всі двері самі розчиняються,
Всі відьми, чаклуни додолу опускаються.
Заговорюю Я, раба Божа (ім’я), себе і свій дах і поріг:
Від злих єретиків, від премудрих
І мудрих відунів.
Хто з них почне на мене чаклувати,
Того сім мучеників змусять
Пісок в море рахувати.
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
Нині і присно і на віки віків. Амінь.
Прикмети і повір’я дня:
- Яка погода стоїть сьогодні, таким і січень буде.
- Лихословити 26 грудня не можна, інакше відьма прямо з неба на голову впаде.
- Віники біля входу залишати не можна, тому що відьми заберуть і з їх допомогою піднімуть вихор, щоб сонце замести.
