У народному календарі 14 жовтня – Покров. Православна церква сьогодні святкує Покрова Пресвятої Богородиці – велике свято, одне з найбільш шанованих в народі. Воно встановлено на честь події, яка сталася в Константинополі в 910 році. В цей час до міста підступили ворожі війська, і жителям тільки і залишалося, що молитися Богу і сподіватися на його допомогу.
Під час богослужіння блаженний Андрій і його учень Єпіфаній стали свідками явлення Божої Матері, яка простягла свій покров (головне покривало – мафорій, або омофор) над людьми, що молилися, в знак свого заступництва від страждань і негараздів. Цим покривалом Пречиста оберігає віруючих, шле їм радість і любов, підкріплюючи їх силу і дух, допомагаючи у важких ситуаціях, а також зцілюючи від хвороб.
Для наших предків пам’ять про те, як Богоматір простягла свій покров над людьми, що молилися в храмі, мала глибокий сенс, тому що вважається, що над Руссю теж простягнений покров Богородиці.
14 жовтня – Покров: звичаї і традиції дня
У народі є кілька переказів, що пояснюють походження цього великого свята. Відповідно до одного з них, витоки свята сягають в давні часи, коли Богородиця мандрувала по землі. Довелось їй відвідати одне село, в якому жили люди, які забули про всяке милосердя і про Бога.
Стала Богоматір на нічліг проситися, але ніде її не пустили. Скрізь вона чула одну відповідь: «Ми мандрівників не беремо». У цей момент над селом по небесній дорозі проїжджав Ілля Пророк. Почув він ці жорстокі слова і не зміг знести образи, заподіяної Пречистої. Напустив він на жителів села з неба громи і блискавки, кам’яні та вогняні стріли, град, з людську голову. Пішов сильний дощ, який загрожував затопити все поселення. Злякалися нечестивці і почали молитися Господу.
Пожаліла їх Богородиця, розгорнула свій покрив над селом і врятувала своїх кривдників від неминучої смерті. Дійшла до серця грішників благодать невимовна, розтопила лід їх жорстокості. І з тих пір стали вони добрими та гостинними.
Наші предки Богородицю вважали покровителькою землеробства. З цієї причини присвячене їй свято поступово замінило давньослов’янські святкування на честь закінчення робіт в полі і завершення збирання овочів і фруктів. К 14 жовтня закінчували прибирання хліба – останні снопи вивозили і складалися в стодолі чи клуні.
У цей період йшла активна підготовка до майбутньої зими. Чоловіки заготовляли дрова і утеплювали будинки, а жінки пряли, шили і ткали. У народі говорили: «Чини шубу до Покрова – інакше тепла не буде», «Захопи до Покрова тепла». Худобу в останній раз випускали в поле. Її годували сіном з останнього снопа нинішніх жнив. Покров – останній день збору грибів: рижиків і грон.
В цей день в перший раз в житлових кімнатах топили печі. З цього приводу пекли млинці. Витоки звичаю пекти млинці на Покрова пов’язані з культом предків і шануванням всіх покійних родичів. Восени, коли переходили з літніх приміщень жити в теплу зимову хату, вважалося, що гарячими млинцями необхідно пом’янути померлих предків – зберігачів домашнього вогнища. За повір’ям, душі предків незримо живуть в кутах будинку і охороняють житло від всього поганого.
Господині затоплювали піч в світлиці, примовляючи: «Батюшка Покров натопи нашу хату без дров». Вважалося, що якщо в цей день топити піч яблуню, то всю зиму в будинку буде тепло.
Напередодні свята в хатах наводили порядок, з плодів нового врожаю готували частування, варили брагу і мед. Жінки діставали стару солому з матраців і спалювали її, а матраци набивали новою. Ще було прийнято обливати маленьких дітей на порозі будинку водою через решето. Робили це для того, щоб дітки не хворіли всю зиму простудними захворюваннями.
З Покрова дня починалася весільна пора. Дівчата, які мріяли скоріше вийти заміж, з самого ранку йшли до церкви і ставили святкову свічку. За легендою, хто раніше свічку поставить, той і заміж раніше вийде. Зверталися до Богородиці дівчата з такими словами: «Ти, Покров-Богородиця, покрий мене своєю нетлінною пеленою – йти на чужу сторону». Раніше з непокритою головою могли ходити тільки дівчата, для заміжньої дами це вважалося великим гріхом. І сьогодні під час вінчання наречена стоїть покрита фатою. Так в народній свідомості переплелися нетлінна пелена (омофор Божої Матері), шлюбне покривало нареченої і сніжний покрив землі.
Свято дівчата намагалися провести весело, адже «якщо Покров весело проведеш, то і милого дружка знайдеш». 14 жовтня вони не працювали, вбиралися у святковий одяг, збиралися в будинку, спеціально знятому для цього, танцювали: «вісімку», «бариню», «кадриль», «польку», співали пісні.
Крім пісень і танців влаштовували ігри, готували частування. З цією метою по всьому селищу збирали різні продукти: молоко, борошно, пшоно, масло. Загальна вечеря отримала назву «півнів варити». Дівчата варили пшеничну кашу, пекли млинці. На Покровську вечірку до них часто заглядали хлопці. Вони приносили частування: пряники, цукерки і горіхи. Під час вечірки спостерігали який хлопець за якою дівчиною доглядає. Вважалася щасливою та дівчина, яка від хлопця на Покров отримала якийсь подарунок, крім голок і ножиць.
14 жовтня – Покров: прикмети і повір’я
- Покров – перше зазим’я.
- Який Покров – така й зима буде.
- Якщо журавлі до цього дня відлетіли в теплі краї, то зима буде рання і холодна.
- Якщо до Покрову береза і дуб повністю листя скинули, зима буде теплою.
- До Покрови – осінь, після Покрова – зима наступає.
- Покров землю покриває – де листом, а де першим сніжком.
- Якщо білка до 14 жовтня вилиняла, то зима буде хорошою.
- Батюшка Покров хати не натопиться без дров.
- Східний або північний вітер – до холодної зими.
- Якщо на Покров сніг випав, то і Дмитрієв день (8 листопада) сніжним буде.
- Якщо сніг випав на Покров, то і на Різдво (7 січня) він буде йти.
- Якщо сніг йде, то до дня Логіна Сотника (29 жовтня) ведмідь в барліг зайде.
- Дощ почався – до непогожої осені.
- Якщо день ясний і теплий, то осінь буде довгою, а снігу не буде до Михайлового дня (21 листопада).
Людина, яка народилася 14 жовтня, наділена стриманістю і самовладанням. В якості талісмана їй підходить алмаз.
