У народному календарі 7 лютого – Григорій-веснопокажчик, Григорій Богослов, День Григорія. Православна церква сьогодні згадує святителя Григорія Богослова (329-389), єпископа малазійського міста Назіанза.
Григорій Богослов – видатна постать в історії християнської Церкви. Церковний діяч і мислитель, поет і прозаїк, він ще до народження був присвячений своєю матір’ю Господу.
Григорій не тільки мав видатні здібності, але і отримав прекрасну освіту – навчався в школах Кесарії Палестинської, Олександрії та Афінах. В Афінах він познайомився і зблизився з Василем Великим. Їх дружба тривала все життя.
Коли Григорію виповнилося 26 років, він прийняв хрещення. Повернувшись на батьківщину, довго відмовлявся від будь-якої громадської посади, віддаючись молитвам, роздумам про Бога і займаючись написанням натхненних піснею і слів. Григорій вважав, що час, проведений з Василем Великим в пустелі, найщасливіший в його житті.
Батько Григорія був єпископом Назіанза. Він викликав сина з пустелі і висвятив його в сан пресвітера. Після смерті батька Григорій деякий час керував Назіанською церквою, але, не відчуваючи прихильність до заняття будь-якої посади, захворів і пішов у відокремлену обитель. Однак не судилося йому ховатися в чернечій келії. Миряни і православні єпископи обрали його на престол архієпископа в Константинополі. Прибув він туди в самий розпал аріанства.
Григорій поклав багато сил на викорінення єресі, своїми натхненними проповідями звернув в справжнє православ’я маси людей і, дочекавшись, коли представники аріанства були вигнані з візантійських храмів, а їх вчення засуджено II Вселенським Собором, святий відмовився від Константинопольської кафедри і останні роки життя провів на самоті. Він повернувся в рідне селище поблизу Назіанза, де продовжив працювати над своїми богословськими творіннями, за що від Церкви отримав почесне іменування вселенського вчителя і Богослова.
Проповіді Григорія настільки глибокі і поетичні, що багато фраз з них пережили століття і використовувалися для святкових співів. Автобіографічні поеми святого «Про мою долю», «Про моє життя», «Про страждання моєї душі» є цінними літературними пам’ятниками.
7 лютого – Григорій-веснопокажчик: традиції і звичаї
Про цей день в народі говорили: «Ксенія Григорія квапить, щоб сонечко на даху посадив і весну не упустив».
7 лютого належало робити добрі справи, та дякувати іншим за надане добро. Про свою благодійність нікому не розповідали: «Господь і так бачить всі добрі справи». Вірили, що чим більше добра вийде зробити в цей день, тим більше шансів потрапити після смерті в рай. Хвалитися ж добрими справами не можна, інакше не зарахують, та й на сім’ю можна через це накликати неприємностей.
Ще 7 лютого потрібно бути акуратними зі словами. Наші предки вважали, що все сказане в цей день, збувається.
На Григорія Богослова не можна стригти волосся і нігті, тому що це може привести до проблем, вирішити які буде непросто. А у того, хто плюне собі під ноги, не буде вдалого шляху.
7 лютого читали змову від підпалу, торкаючись до стін будинку натільним хрестом і вимовляючи:
Вогнище-вогонь, мого цукру не чіпай,
А людей чіпай і воруши, за товаром їх пішли.
В ім’я Отця і Сина і Святого Духа.
Амінь.
Якщо корова спить рогами до дверей, то на ній є пристріт. Щоб його зняти, зайдіть з її правого боку, витріть їй голову правою рукою зі словами:
Від кого на роги занесло,
На того щоб порчу віднесло.
Ключ, замок, язик.
Амінь. Амінь. Амінь.
З давніх-давен цей день вважався вдалим для вирішення фінансових питань. Щоб торг ішов вдало, торговці брали у знахаря заговорені шматочки цукру. Цей цукор зберігали в крамницях, надійно сховавши від сторонніх очей.
7 лютого – Григорій-веснопокажчик: прикмети і повір’я
На Григорія Богослова спостерігали за погодою протягом дня:
- який день з ранку і до обіду, такою буде перша половина наступної зими;
- погода з полудня до вечора повідомляє про другу половину зими;
- сніг випав – наступна зима буде пізньою;
- сильний снігопад – до ранньої осені.
З цим днем пов’язані і інші прикмети:
- Діброва почорніла – до бурану або відлиги.
- Капель дзвенить з дахів – до морозу.
- Синиця з ранку співає – до похолодання.
- Горобці расчірікалісь – чекай відлиги.
- Якщо в цей день ви розлили молоко, то чекайте радісних звісток. А ось розсипати сіль – до конфлікту з близькою людиною.
Людям, які народилися 7 лютого, слід носити хризоліт і обсидіан.
