У народному календарі дата 17 червня – Митрофанів день, Митрофан-гнойовик, Митрофан – червоний сарафан. У цей день наші пращури гукали вітер, просили його пригнати благодатні дощі. Православна церкву 17 червня шанує святителя Митрофана, патріарха Константинопольського, який жив за часів Костянтина Великого і прославився своєю мудрістю і праведним життям.
Сан патріарха Константинопольського святитель Митрофан отримав вже в глибокій старості. За такі прекрасні якості як чесність, непорочність, лагідність і доброту Господь наділив його даром прозорливості. З особливою повагою до святителя ставився імператор Костянтин Великий. Митрофан протягом 11 років керував в Константинополі церквою, відійшов до Господа близько 326 року. За переказами, помер святитель в 117 років.
17 червня – Митрофанів день: традиції і звичаї
У давнину в цей день, як і на Лук’яна (16 червня) було прийнято заговорювати вітер, просячи його пригнати благодатні дощі. Увечері, після заходу сонця, знахарі виходили за околицю і, розмахуючи руками, читали спеціальну змову. Вважалося, що якщо заговорити вітер, то він стане допомагати селянам, приносити благодатні дощі, а ось хвороби і нещастя будуть людей обходити стороною.
Ще в народі Митрофана прозвали «гнойовиком». А все тому, що з цього дня на поля починали вивозити гній. Гній вивозили на парове поле, тобто те, на якому цього року не сіють. Вважалося, що підгодувати землю потрібно саме в цей день, тоді вдасться зібрати хороший урожай.
Земля-матінка гній прийме один раз, а пам’ятати буде дев’ять років.
Без гною-батюшки не чекай хліба від землі-матінки.
З Митрофана починали або продовжували сіяти льон і гречку. Тому Митрофана в народі ще називали «леногречний». Сіють гречку в повний місяць, після того, як почне червоніти суниця. Гречка любить, щоб сіяли її в курну і суху землю або піщаний ґрунт. Вона боїться морозів, тому сіють її пізніше за інших зернових культур, коли не очікують вже заморозків і встановлюється справжнє тепло. У народі гречку прозвали государинею і самим боязким хлібом.
Овес в жупані, а на гречці і сорочки немає.
Цей день дуже важливий для майбутнього врожаю, тому спати лягали пізно, проводячи весь час в працях і турботах.
На Митрофана не лягай спати рано.
На Митрофана хоч по стінці стрибай, а спати рано не лягай.
17 червня – Митрофанів день: прикмети та повір’я
- Якщо на Митрофана почався дощ, то йти йому ще 2-3 дні.
- Душно під час сходу сонця – до погіршення погоди.
- Північно-західний вітер – до негоди.
- Східний вітер обіцяє повальні хвороби.
- Веселка на сході – на гарну погоду, на заході – до дощу.
- Квіти підсилюють запах – дощ піде.
- Латаття закрилися і під воду пішли, а жаби на дорогу виповзли – до опадів.
- Сон з 16 на 17 червня віщий. Почне здійснюватися він через дев’ятнадцять днів. Особливо висока ймовірність виконання для іменинників дня. Але пам’ятайте, що розповідати про те, що вам приснилося цієї ночі, нікому не можна.
Люди, які народилися 17 червня, сильні і могутні. В якості талісмана їм підходить опал.
