27 вересня Православна церква відзначає Воздвиження Чесного і Животворящого Хреста Господнього. У стародавніх літописах ця дата названа «Ставрів день». Назва походить від слова stauros – хрест.
Ставрів день: історія свята
Свято Воздвиження встановлене в пам’ять найбільшої святині християнського світу – Святого Хреста Господня, і пов’язане з декількома подіями.
Диво перше. Костянтин Великий став першим римським імператором, який був покровителем християнської віри. На початку IV століття під час війни з Максентієм, імператор і його військо вночі на небі побачили хрест, що утворився зі світла, з написом: «Цим перемагай!». Спочатку всі визнали це худою ознакою, а імператор впав у велику зневіру, але в ту ж ніч Костянтину з’явився Ісус Христос, який пообіцяв йому перемогу, якщо він зобразить хрест на прапорах війська. За пробудженням імператор звернувся до художників, пояснив вид хреста і дав багато золота і дорогоцінних каменів, щоб прикрасити військовий прапор.
Незабаром сталася битва, і Костянтин здобув перемогу, хоча й мав набагато менше військо, ніж його суперник. Після цього імператор став захисником і покровителем християнської віри.
Чудо друге. Ця подія теж пов’язана з Костянтином Великим, який, відчуваючи глибоке благоговіння до Хреста Христового, виявив бажання бачити і мати його. Щоб відшукати святиню в Єрусалим вирушила його мати, свята Єлена. Після тривалих пошуків їй нарешті вдалося знайти місце, де був схований Хрест Господній. Він перебував з двома іншими хрестами, і так як від нього відпала табличка, його не відразу впізнали.
Розпізнали Хрест через чудеса, які Господь зробив через нього. По черзі кожен із знайдених хрестів доклали до тяжкохворої жінки і після її зцілення зрозуміли, який саме з них є християнською святинею. Потім Животворящий Хрест доклали до мертвого і він воскрес. Дізнавшись про це, багато християн зібралося в Єрусалимі, щоб поклонитися святині. Тоді Єрусалимський патріарх Макарій спорудив хрест на високому місці, а віруючі, побачивши його, впали на землю і з радістю сказали: «Господи, помилуй!».
Половину хреста цариця Єлена залишила в Церкві Гробу Господнього, а іншу половину і цвяхи відправила своєму синові Костянтину. Благочестивим мандрівникам дозволили взяти з собою частинки від древа, що залишилося в Єрусалимі, тому незабаром частини Животворящого Хреста поширилися в усьому світі.
Набуття Хреста Господнього відбулося в 326 році, а через десять років на цьому місці звели храм на славу воскресіння Христового. 13 вересня за старим стилем храм освятили, а на наступний день встановили щорічно святкувати Воздвиження Чесного Хреста Господнього.
Свято вчить віруючих людей здобувати перемогу над своїми пристрастями для досягнення вічного блаженства. Шлях хреста, пов’язаний із зовнішніми стражданнями, є шляхом очищення, високої радості і духовної досконалості. Свята Церква в дні поклоніння прикрашає хресне древо зеленіючими і пахучими квітами, що символізують життя, надію і радість.
Ставрів день: традиції, звичаї та прикмети
У стародавніх літописах день називався Ставрів. Малограмотний народ, бажаючи до церковного свята застосувати деякі обставини свого побуту, називав його по своєму – Зрушення. Таку назву своєрідно тлумачили наші предки: «Прийшло Зрушення – хліб з поля зрушився» або «каптан з шубою зрушився». Цими приказками натякали на наближення холодів і завершення збирання хліба з полів. У деяких місцях свято Воздвиження називали Чесним, маючи на увазі Чесний Хрест (за старих часів слово «чесний» означало «благородний»).
За народною прикметою, на Воздвиження все гади (плазуни) повзуть в якісь невідомі, теплі країни. Туди ж відлітають різні птахи, особливо ластівки. Блаженну країну простолюдини називали: Ірій, або Вирій.
Приурочення такого повір’я до свята пов’язано з настанням в цей час холодів, які гонять перелітних птахів в теплі країни, а гадів змушують ховатися вглиб землі. Ще вірили, що в цей день залягають в барліг ведмеді, а також до весни засипають всі комахи і тварини, що впадають в зимову сплячку.
Згідно з повір’ям, в цей день не можна починати значних і важливих справ – все прахом піде. Воздвиження вважається закінченням бабиного літа. З цього свята починається сезон дівочих вечірок – капусників, які тривали близько двох тижнів.
Дівчата в Ставрів день читали особливу змову, щоб вподобаний хлопець звернув на них увагу. Змову потрібно прочитати сім разів, а слова її такі:
«Моє слово міцно, як залізо. Нехай в день Воздвиження в серце добра молодця (ім’я) виникне до мене, дівчини (ім’я), любов. І не буде цієї любові кінця-краю, у вогні вона не згорить і в воді не потоне. Міцно моє слово, як залізо!».
Ще в цей день на дверях і одвірках вирізали або малювали хрести вугіллям, крейдою, часником, або кров’ю жертовної тварини.
Прикмети на Ставрів день
- Хто в цей день постить, тому сім гріхів проститься.
- На Воздвиження у доброго молодця капуста біля ганку.
- Гуси високо летять – до великого повноводдю, низько – до малого.
- Північний вітер – до теплого літа.
- З ранку заморозки – зима буде ранньою.
- Змія, яка укусить 27 вересня людину, не зможе втекти в теплі краї, доведеться їй мерзнути в зимову холоднечу.
- Ясна і тепла погода в Ставрів день обіцяє теплу і затяжну осінь.
- Якщо ви побачили зграю перелітних птахів, то попросіть їх передати привіт покійним родичам.
- У ліс краще не ходити, тому що можна зустрітися з лісовиком.
- Ще в цей день краще уникати місць, де колись було скоєно вбивство або самогубство, тому що нечиста сила може поплутати.
