Житіє великомучениці Параскеви П’ятниці було дуже популярно і добре відомо на Русі. Жила свята в III столітті в місті Іконії, де колись проповідували християнську віру апостоли Варнава та Павло. Її благочестиві батьки особливо шанували день страждань Господніх – п’ятницю. З цієї причини і свою дочку, яка з’явилася на світ в цей день, назвали Параскевою, що в перекладі з грецької мови означає «п’ятниця».
Параскева П`ятниця: історія життя
Коли Параскева залишилася сиротою, вона продала свій маєток, а отримані гроші роздала жебракам, голодним і мандрівникам. Викриваючи язичників і залучаючи до віри в Христа жителів свого міста, вона звернула на себе увагу правителя. Вражений неземною красою дівчини, він почав просити її відректися від християнської віри і принести жертву язичницьким богам. За це він пообіцяв взяти її в дружини і зробити пані над усіма. Але свята діва вирішила присвятити своє життя Господу і дала обітницю безшлюбності. Вона відмовила правителю і порадила йому подумати про свою душу і звернутися до християнської віри.
Розгніваний чоловік наказав роздягнути Параскеву і бити її воловими жилами, стругати тіло дівчини, а рани натирати волосяницею. Під час тортур мучителі не почули від святої діви жодного стогону, що озлобило їх ще більше..
На ніч Параскеву кинули до в’язниці, де сталося чудо. Перед нею з’явилися два ангели, від яких вона отримала знаки особливої милості Господньої. Рани і язви на тілі святої ангели обтерли губкою, яку колись прикладали до рота розп’ятого Ісуса. Після цього тіло дівчини стало чистим, а обличчя ще світліше, ніж раніше. Звідси і пішла приказка: Параскева П’ятниця – Христовим страстям причасниця.
Дізнавшись про це диво, правитель звинуватив дівчину в чаклунстві і зажадав посилити муки. Однак і під час тортур тривали чудеса:
- на мучителів, які збиралися палити тіло святої свічками, перекинувся вогонь;
- діву кинули в казан з киплячою водою, але це не принесло їй ніякої шкоди: Параскева спокійно вмилася, проте, коли, цієї ж водою вона бризнула на правителя, що підійшов до неї, той моментально осліп;
- завдяки сльозам і молитвами святої до правителя повернувся зір;
- дівчину кинули на розтерзання страшного змію, але вона словами утихомирила його.
Щоб довести силу і правоту своєї віри, Параскева повалила статую Аполлона з п’єдесталу, а Господь в цей же час зруйнував інших ідолів, які перебувають в храмі.
Правитель, бачачи, що не може зломити дівчину, наказав її стратити. Перед стратою Параскева просила, щоб «на сади і ниви ні гусениці, ні сарана, ніяка інша гидота не нападала», щоб «дома були сповнені всякого добра», щоб «вся домашня худоба зберігалася».
Суворе покарання спіткало головного мучителя Параскеви: коли правитель після страти відправився на полювання, кінь, на якому він їхав, скинув його в ущелину.
Параскева П`ятниця: історія свята
Ще в Стародавній Русі склався культ Параскеви П’ятниці. Уже в XII столітті існували храми, присвячені їй (наприклад, в Чернігові). У 1156 році на честь святої Параскеви була побудована новгородська дерев’яна церква, а в 1207 році в Новгороді звели кам’яний храм, який і сьогодні стоїть на Ярославовому Дворище (новгородці почитали святу як покровительку купецтва і торгівлі). І в наступні століття в різних куточках Росії і України можна було зустріти П’ятницька каплиці і храми, розташовані найчастіше на роздоріжжі доріг або у води. Каплички і дерев’яні скульптури Параскеви ставили у ключів і колодязів, які вважали священними, а воду в них – цілющою. Існує багато ікон з образом святої мучениці.
Православний народ шанує святу Параскеву як покровительку худоби і полів, цілительку від важких тілесних і душевних хвороб, помічницю в жіночому рукоділлі і захисницю сімейного щастя. Їй моляться під час пологів, при лікуванні безпліддя, про зцілення дітей. До святий зверталися, якщо дитина довго не починала ходити. Молилися Параскеві про врожай і запобігання посухи.
У народному шанування Параскеви переплелися церковні відомості про великомученицю і уявлення, які залишилися від язичницьких часів про жіноче божество, яке є покровителем ткацтва, прядіння та шлюбу, а також пов’язане з водною стихією.
Водної стихії відведена значна роль в народному культі Параскеви П’ятниці. Швидше за все, Параскева П’ятниця є безпосереднім продовженням образу язичницького божества Мокоші після прийняття православної віри. Збереглися відомості про те, що наші предки приносили П’ятниці жертву, кидаючи в колодязь пряжу, кужіль, монети, рушники, пояски, шматочки тканини (Матінці П’ятниці на фартух!).
Судячи з усього, епізод житія, де мучениця Параскева повернула правителю зір, вплинув на те, що святу і цілющу воду П’ятницької джерел, часто вживали для лікування очних хвороб.
Страшним гріхом вважалося осквернити шановане джерело. За це йшла неминуча розплата. Існує повір’я, що одна жінка взяла з П’ятницького колодязя воду для прання – в цей же день джерело пропало. А жінка почала сильно хворіти.
Існує багато легенд про явлені ікони Параскеви П’ятниці, знайдених на березі струмка, у джерел, і навіть на дні колодязя.
Параскева П`ятниця: звичаї, традиції, обряди
Покоління за поколінням в день Параскеви жінки виносили на вулицю оброблений льон – влаштовували «лляні оглядини». У таких оглядинах брали участь і дівчата, які прагнули показати своє мистецтво обробляти льон майбутнім свекрухам і хлопцям. Перший оброблений льон несли до церкви для освячення.
Параскева П’ятниця – покровителька ткаль і пряль, ткацтва і прядіння – представлялася у вигляді худорлявої високою жінки з не розчесаним довгим розпущеним волоссям, схожими на кужіль. На думку деяких вчених, розпущене волосся П’ятниці символізувало льон. На ім’я покровительки цього дня в деяких місцях прядки називали «п’ятницями». За старих часів, худих і високих жінок іноді нагороджували прізвиськом – «довгов’яза П’ятниця».
Як в давні часи, так і на початку XX століття існувала заборона в будь-яку п’ятницю, а особливо в день пам’яті великомучениці Параскеви, на ткацтво і прядіння. Не можна було не тільки прясти, а й тримати вдома коноплю і дивитися на веретено. За повір’ями, порушниць заборони чекало жорстоке покарання. До них приходила Пятница, лякала їх, могла звести пальці на руках, навести судому, засипати очі, «затикати» веретеном або залізними спицями до смерті і навіть перетворити в жабу.
Серед слов’ян існувала віра, що свята Параскева є покровителькою молодих сімей і шлюбів. Вона допомагає налагодити відносини між сім’ями, які поріднилися. У день Параскеви молоді зяті пригощали тещу і тестя киселем з маслом. А дівчата просили святу послати хорошого нареченого. З проханням про наречених до великомучениці зверталися не тільки в день її пам’яті, а й в інші дні.
10 листопада для освячення несли до церкви зерно і різноманітні плоди, які селяни зберігали вдома до наступного року. Освячені плоди служили своєрідним оберегом майбутнього врожаю.
Відео: житіє Параскеви П’ятниці
https://youtu.be/dDjo_eAiYrw
