Успіння Пресвятої Богородиці є одним з дванадцяти головних православних свят. Це Богородичне свято присвячене спогаду про смерть Пресвятої Діви. Святкується воно щорічно 28 серпня. До цього дня добігає кінця Успенський піст і починається осінній м’ясоїд.
Церковний переказ свідчить, що за три дні до Успіння до Богоматері, яка гуляла в Гетсиманському саду, явився архангел Гавриїл і сповістив Її про швидку кончину. По молитві Богородиці чудесним чином в Єрусалим з усього світу стали збиратися апостоли. У визначений день в будинку Іоанна Богослова під час спільної молитви, о третій годині дня, кімнату, де перебувала Богородиця, висвітлило яскраве світло і з’явився сам Господь Ісус Христос, оточений Ангелами і Архангелами. Пречиста тихо померла з посмішкою на вустах, а ложе з Її тілом апостоли понесли через весь Єрусалим в Гефсиманію. Над процесією почулися звуки небесної музики і виникла хмара яскравого світла. Увечері тіло Божої Матері помістили в труну, а вхід до печери завалили великим каменем.
З Божої волі, апостол Фома не встиг на похорон. Він сильно засмутився через те, що не зміг попрощатися з Богоматір’ю. Апостоли, бачачи його страждання, дозволили йому відчинити вхід в труну і поклонитися святим мощам. Яке ж було їх здивування, коли, зайшовши до печери, вони не побачили тіла Пречистої, а лише Її одяг. Тоді апостоли зрозуміли, що Божа Матір була взята на небо в тілі.
Святкування Успіння Богородиці на Русі
Успіння Пресвятої Богородиці – важливе свято кінця літа – початку осені. Селяни присвячували його закінченню жнив і настанню осені. У цей день проводжали літо і відзначали закінчення збирання врожаю – дожинки.
З давніх-давен на Русі Успіння було вінцем річних турбот хлібороба. В день свята до церкви для освячення несли насіння і колосся різних хлібів. Останній сніп – іменинний, або дожинний – дівчата жали мовчки, тому що в іншому випадку наречений буде сліпим.
В кінці жнив на полі залишали кілька незрізаних колосків, які перев’язували стрічками або солом’яним джгутом. Поруч з ними в землю закопували хліб і сіль, після чого женці каталися по ниві, читаючи спеціальні замови. Вірили, що такі обряди допоможуть виростити хороший урожай наступного року. Іменинний сніп наряджали в кокошник і яскравий сарафан і з піснями несли в село, де стояли накриті столи. Весь обід сніп стояв на столі.
Під час обідні в селах святили хліба, випечені з борошна нового врожаю. За звичаєм, поки господиня або господар не принесуть освячений хліб, в селянській родині ніхто не їв мучного. Цим хлібом відкривали святкову трапезу.
На Успіння в честь закінчення жнив в селах влаштовували «мирську складчину», під час якої гуляли всі жителі селища. На спільні гроші гуртом пекли пироги з нового борошна, варили пиво. В урожайні роки або в багатих селах на зібрані у всіх односельчан гроші купували і заколювали барана.
Великим гріхом вважалося на Успіння впустити хоча б крихту зі столу, а тим більше на неї наступити. В цей день, на думку народу, земля іменинниця, тому ходити по ній потрібно босоніж.
За старих часів в жнивах головним чином брали участь жінки. По закінченню польових робіт наставав час спокою і відпочинку, який називали молодим бабиним літом. Тривало воно до свята Усікновення глави Іоанна Предтечі (11 вересня) і називалося малим, а з Семенова дня (14 вересня) починалося старе бабине літо. З дня Успіння починали водити осінні хороводи.
Прикмети та повір’я на Успіння Пресвятої Богородиці:
- До цього дня встигає весь урожай, особливо зернові.
- Якщо молоде бабине літо сухе і сонячне, то в старе чекай негода.
- З Успіння сонце засинає.
- Озимі сій за три дні до Успіння, і три дні після свята.
- Радуга в цей день віщує теплу і довгу осінь.
- Багато павутини – зима буде ясною і холодною.
- На Успіння потрібно огірки солити, на Сергія (8 жовтня) капусту рубати.
