Благовіщення Пресвятої Богородиці – велике двунадесяте свято, яке щороку відзначається 7 квітня (25 березня за ст. стилем), і завжди випадає на Великий піст. Але в той же час, це світле свято: Діва Марія дізналася про зачаття Ісуса Христа. Радість за зачаття Спасителя, трохи пом’якшує скорботу Його розп’яття. У цей святковий день навіть в самий суворий піст робиться послаблення: дозволяється вживати рибу.
Трохи історії
Діва Марія народилася в Галілейському місті Назарет. Її батьки – праведні Іоаким і Анна – дотримувалися всіх Господніх заповідей, і були відомі своїм смиренням і милосердям. Жили вони безбідно. Одну третину своїх доходів витрачали на себе, решту грошей роздавали бідним і жертвували в храм. Єдине, що затьмарювало життя цього святого сімейства – відсутність дітей. В ті часи бездітність вважалася Божою карою за гріхи. Але одного разу до святої Анни явився архангел Гавриїл і повідомив, що скоро у неї народиться Дочка. Тоді подружжя пообіцяли Господу, що як тільки дівчинка трохи підросте вони віддадуть Її в храм для служіння Богу.
У віці трьох років Пресвяту Діву ввели в храм, де вона прожила одинадцять років. Після закінчення цього терміну первосвященик оголосив їй, що, за іудейським звичаєм, їй не можна залишатися в храмі, тому що служити Богу могли тільки чоловіки. До цього часу батьків Діви вже не було в живих, тому Їй необхідно було вийти заміж. На що Марія відповіла, «що від народження присвячена Богу і бажає все Своє життя дотримувати дівоцтво». Первосвящеників здивувала її відповідь, тому що такий намір був незвичайним для ізраїльської дівчини. Однак за законом вони не могли дозволити Діві Марії, по досягненні повноліття залишитися в храмі, та й силою змусити Її вийти заміж теж не вирішувалися. Тоді вони стали благати Господа, щоб Він відкрив їм Свою волю.
Після спільної молитви усіх священиків, первосвященик увійшов за завісу і там побачив Господнього Ангола, який велів йому зібрати всіх неодружених чоловіків коліна Іудиного із дому Давидового. Чоловіки повинні були принести з собою палиці, щоб Господь вказав на того, хто буде охоронцем дівоцтва Марії.
Незабаром настало свято «Оновлення храму», на яке зібралося багато іудеїв. Первосвященик відібрав неодружених чоловіків, що належать роду Давидовому, зібрав їх у храм, взяв у них палиці, які з молитвою вніс у святая святих. Незабаром він побачив, що розцвів посох восьмидесятирічного старця Йосипа, далекого родичам Діви Марії, який був теслею.
Крім того, на палиці Йосипа сиділа голубка, яка злетіла в повітря і стала кружляти над головою старця. Первосвященик подав Йосипу жезл і сказав: «Ти приймеш Діву і будеш берегти Її». Старець відповів, що у нього є дорослі сини, і взявши в будинок юну дівчину він стане посміховиськом для людей. Однак первосвященик умовив його не противитися волі Божої.
Після заручення Діва Марія знову повернулася в Назарет. У будинку Йосипа вона вела тихе й благочестиве життя: багато часу присвячувала читанню священних книг, молитві та рукоділля.
Одного разу, коли Пречиста читала Священне Писання, до Неї явився архангел Гавриїл, простягнув гілку лілій, які символізують чистоту і цнотливість, і повідомив, що в утробі Своїй вона зачне і народить Сина Божого, і дасть Йому ім’я «Ісус», і буде Він великий, і царюванню Його не буде кінця.
На той момент з близьких родичів Марії в живих залишилася тільки двоюрідна сестра Єлизавета. Коли Свята Діва вирішила відвідати родичку, Єлизавета, осяяна Святим Духом, чітко зрозуміла, що давні пророцтва стали реальністю, і перед нею не бідна назаретськая родичка, а довгоочікувана і найвеличніша з дружин – Богоматір. В трепеті і захваті вона вигукнула: «Благословенна Ти серед дружин і благословенний плід Твого лона!». Єлизавета перша з людей назвала Діву Марію Богоматір’ю.
Стародавні християни називали цей празник Зачаття Христа і Початком спокутування. І тільки в VII столітті йому було присвоєно назву Благовіщення Пресвятої Богородиці. В богословській літературі згадки про це свято зустрічаються в III столітті, зокрема в розмовах Іоанна Златоуста і в проповідях блаженного Августина.
Святкування Благовіщення на Русі
За значущістю подій свято Благовіщення Пресвятої Богородиці можна порівняти тільки з Різдвом Христовим. І по сьогоднішній день збереглася приказка про те, що в Благовіщення «птах гнізда не в’є, дівчина косу не плете» – настільки для православної церкви важливими вважаються згадувані нею події.
На Русі на Благовіщення святкували третю зустріч весни. Вночі напередодні свята спалювали свої старі солом’яні ліжка, щоб винищити хвороби. Молодь з новими ліжками переселялася в холодні кліті, а в будинках залишалися діти, хворі та люди похилого віку.
Увечері під Благовіщення всім селом стрибали через вогонь, щоб захистити себе від нечистої сили, а також обкурювали свій одягу, щоб захистити себе від пристріту.
Благовіщення – важлива для селянина дата, з якої починалися весняні польові роботи. Якщо до цього дня зацвіла осика, то прийшов час садити ранню моркву і буряк. Помічали, що від насіння, обраного на Благовіщення, виросте капуста, яку ніякий мороз не поб’є.
