29 серпня відзначається Третій Спас, який ще називають хлібним, горіховим, полотняним, Спасом на полотні. Православна церква в цей день святкує перенесення з Едеси до Константинополя Нерукотворного образу (Убруса) Ісуса Христа.
Про Нерукотворний образ існує такий переказ. Едесою правил хворий на проказу цар Авгарь. Дізнавшись про чудеса, які робить Спаситель, він вирішив звернутися до Нього за допомогою. Правитель написав Ісусу лист з проханням приїхати і вилікувати його. Віднести лист довірили живописцю Ананію, якого попросили зобразити лик Христа, якщо Господь не зможе особисто прийти в Едесу.
Прийшовши в Єрусалим, живописець знайшов Христа, оточеного людьми. Христос Сам покликав Ананія, який вручив йому лист і передав прохання імператора. Бачачи, що у живописця ніяк не виходить намалювати Його портрет, Спаситель попросив принести води і убрус (рушник). Ісус умив обличчя і витер його рушником, на якому відобразився Божественний лик.
Ананія переніс убрус в Едесу і вручив Авгарю, який, витерши ним обличчя, зцілився. Пізніше в Едесу прийшов апостол Фадей. Він хрестив царя Авгаря і всю його сім’ю, а також багатьох жителів міста, які увірували в Христа. Убрус був укріплений біля входу в місто. У 944 році святиню викупив імператор Костянтин Багрянородний і перевіз в Константинополь.
Горіховий Спас: традиції і звичаї свята
До святкування Третього Спаса господині починали готуватися напередодні. З вечора ставили опару, щоб рано вранці спекти коровай з борошна нового врожаю. Звідси й інша назва свята – Хлібний Спас. Назва «горіховий» з’явилася через те, що до цього часу достигають горіхи, які на Русі вважали символом багатства і благополуччя. За старих часів вірили, що якщо носити з собою горіх – двойчатку або тройчатку (на одній гілочці два або три горіхи), ‒ то нестачі в грошах ніколи не доведеться випробовувати. З 29 серпня починали збирати горіхи і заготовлювати їх на зиму. Збір міг тривати кілька днів. Багатий урожай горіха віщував гарний урожай жита в наступному році.
На честь Нерукотворного образу свято ще називали «Спасом на полотні», або «полотняним Спасом». У селі Зелені Гори (Нижегородська область) в цей день проводився ярмарок, на якому торгували різними тканинами. Звідси і загальновідома приказка: «Перший Спас – на воді стоять, Другий Спас – яблука їдять, Третій Спас – на зелених горах полотна продають».
У народі Третій Спас вважався напівсвятом. Відзначали його в основному жінки. Після цього дня починали сіяти озимий хліб. За старих часів на поля своїх чоловіків господині проводжали з хлібом і сіллю. На віз клали три снопа, а на них мішки з житом, призначеним для посіву. Засівальників на полі зустрічали хлопці з пирогом і кашею. Потім ці частування з’їдали всією сім’єю.
У цей день загадували про терміни посіву ярих. Для цього з трьох колосків дожинного снопа брали зерна і закопували їх у полі в трьох різних місцях. Потім примічали: «Якщо раніше і краще зайдуть зерна з першого колоса, то посів повинен бути раннім, другого – середнім, третього – пізнім».
Ще на Третій Спас чистили цілющі джерела, святили нові колодязі, пили підземну воду, обходили колами колодязі, як би замикаючи теплу пору.
Прикмети, забобони та приказки на Третій Спас
- Третій Спас хліба припас.
- Третій Спас – всім святам свято (урожай зібраний, можна накрити багатий стіл).
- Якщо до Третього Спасу полетіли журавлі, то к Покрову будуть морози; якщо ні – зима буде пізня.
- Ластівки відлітають у три рази, в три Спаса.
- Якщо на Третій Спас вода у водоймах спокійна, то осінь буде тиха, а зима без завірюх.
- Змії в цей день ховаються в нори.
