14 вересня, або 1 вересня за старим стилем святкується початок осені – Осеніни – свято врожаю, коли люди дякують землі за її дари. У 325 році Перший Вселенський собор встановив цей день початком року. За переказами Православної церкви, саме у вересні був створений світ.
На Осеніни як би сама природа вбирається в яскраве і святкове вбрання. Відзначали це свято на Русі з усіма можливими розвагами. Молоді і старі сходилися на посиденьки до старшого в роду, щоб зустріти нове літо, а потім до заутрені відправлялися до церкви. Напередодні в будинках гасили вогонь, а вранці тертям двох дощечок добували «новий» і з цим вогнем починали посиденьки.
Вранці, після церковної служби, жінки йшли до берегів озер і ставків, щоб вівсяним хлібом зустріти матінку Осінь. Старша жінка тримала в руках хліб, а молоді навколо неї співали пісні. Потім хліб розламували за кількістю присутніх і годували їм худобу.
На Русі з цього дня починали святкувати осінні весілля. Весільні тижні, яких з великим нетерпінням чекали всі незаміжні жінки і неодружені чоловіки, тривали до Гурія (28 листопада).
До цього святкового дня був приурочений древній кумедний обряд похорону тарганів і мух, які неабияк набридли людям за літо. Ховали набридливих комах дівчата, які вбиралися в кращий одяг, робили з шкаралупи горіхів або овочів гробики і з голосінням виносили з хати комах, щоб поховати. Вважалося, що якщо до 14 вересня вб’єш муху, то народиться ще сім мух, а якщо після, то ще сім мух помре. Участь в похоронах мух і тарганів давала можливість дівчатам показатися у всій красі перед присутніми хлопцями і, таким чином, знайти собі майбутнього чоловіка.
Ще в цей день переїжджали в нові хати і справляли новосілля. Вірили, що це принесе новоспеченим господарям благополуччя. Обов’язково дотримувалися обряду перенесення на нове місце проживання домовика. З печі старого будинку діставали горщик з вугіллям, в якому, за переказами, і знаходився домашній дух, і переносили в новий будинок. Тільки після цього дозволялося сідати за святковий стіл і справляти новосілля, не боячись, що домовик розсердиться, і буде мстити забудькуватим господарям.
За традицією, в перший день осені до наречених ходили родичі і знайомі, щоб «подивитися на їхнє життя-буття і повчити уму-розуму». Молода господиня годували гостей ситним обідом, і показувала їм все своє господарство в будинку. Зазвичай, відвідувачі її хвалили і давали слушні поради. Господар відводив гостей на двір, показував їм жито в коморах, а в сараях зимову і літню упряж, потім всі йшли в сад, де пили вино з бочки.
По закінченню збору врожаю в селах часто влаштовували сільську братчину. Чим врожайнішим було літо, тим хлібосольніше і довше відзначали свято. На Осеніни хлопчиків 4-5 років вперше саджали на коней, а ще здійснювали обряд «постригу» в отроки хлопців, які досягли семирічного віку, відзначаючи їх нову роль в громаді.
14 вересня розпочинається Бабине літо, яке в деяких місцях триває до трьох тижнів. Помічали, якщо день ясний, то все Бабине літо буде теплим, та і зима теж. Звертали увагу на погоду Бабиного літа:
- Якщо в цей період часу часто йдуть дощі, то осінь буде суха.
- Багато павутини на Бабине літо – до ясної осені та морозної зими.
До цієї дати потрібно прибрати колосові культури (інакше весь урожай пропаде – зерно випаде на землю) і посіяти озиме жито.
За давньою традицією, 14 вересня слід бути милосердним і здійснювати благодійні справи. Наші предки в цей день роздавали милостиню жебракам, пригощали вдів і сиріт, відвідували ув’язнених у в’язницях і обдаровували їх подарунками.
Прикмет, приурочених до цього дня, безліч. За ним судили про найближче і далеке майбутнє, плодючості худоби, кількості і якості врожаю:
- Вітер дме з південного краю – до теплої і сирої зими.
- Якщо ж вітер з-під сонця, то взимку буде часто дути північний вітер.
- Дощовий день – до дощової осені.
- Багато павутини обіцяє довгу і ясну осінь.
- Якщо улетіли дикі гуси, то зима буде рання.