Рейтинг@Mail.ru
Страсний тиждень: традиції, звичаї та обряди
Главная / Церковні і народні свята / Страсний тиждень: традиції, звичаї та обряди
Православні пости Церковні і народні свята

Страсний тиждень: традиції, звичаї та обряди

Страсний тиждень – це останній тиждень перед Великим святом – Великоднем. Отримав він свою назву через страждання Ісуса перед своєю кончиною. Для кожної православної людини цей час вважається найважливішим в році.

На цьому тижні в храмах відбуваються богослужіння, під час яких згадується земне життя Ісуса, особливо останні події: Його розповіді, напуття, зрада, суд, розп’яття, страждання на хресті.

Всі дні цього тижня є Великими. Але самими знаменними вважаються – Великі четвер, П’ятниця і Субота. В ніч з суботи на неділю відбувається богослужіння на Великдень.

В цей тиждень пост найсуворіший. В даний період священики одягають темний одяг, припиняють відзначати дні пам’яті святих, не поминають покійних і не проводять таїнства Хрещення і Шлюбу. Саме в цей час відбуваються активні приготування до Великодня.

Дні Страсного тижня

Підготовка до святкування починається з Великого понеділка. У цей час жінки починають наводити порядок в домі, а чоловіки заготовляють запас дров, корми для тварин, щоб не відволікатися на ці справи під час урочистостей.

У Великий вівторок, за старим звичаєм, робили «сочене молоко». Рано вранці, ще до світанку, по засіках змітали конопляне і льняне сім’я, перемішували, товкли в ступах і розводили водою. Цим молоком поїли домашню худобу, щоб захистити від будь-яких хвороб. Готували його виключно жінки, намагаючись чоловікам не показувати. Вірячи, що якщо око мужика побачить «сочене молоко», то ніякого толку від лікування не буде. Звертали увагу і на те, як тварини п’ють «сочене молоко». Якщо скотина відмовляється його пити, то якась зла людина на неї порчу навела. А може не тільки на неї, а і на весь приплід.

У Страсну середу всю худобу у дворі обливали водою, отриманою з розталого снігу, зібраного по ярах і підсоленого торішньою «четверговою» сіллю. Вірили, що така вода захистить на цілий рік не тільки тварин, а й двір від усякої напасті.

Всі господарські справи потрібно закінчити до Чистого четверга. З цим днем здавна пов’язана велика кількість обрядів.

Насамперед в Чистий четвер наші предки проводили ритуал очищення свого житла, городу та хліва з худобою ялівцевим димом. Вважалося, що дим ялівцю здатний прогнати нечисту силу і позбавити від горя і недуг. Цьому ж і допомагали випалені за допомогою церковної свічки хрести на одвірках вікон і дверей.

У цей день люди прикрашали свої будинки. Неодмінно ходили купатися на водойму, незважаючи на холод. Селяни вірили, що купання в цей день принесе їм довголіття і здоров’я. Обов’язково в цей день відвідували лазню. У воду опускали срібло або золото, вірячи, що даний обряд принесе їм багатство і хороше самопочуття.

Існувало повір’я, що волосся, підстрижені у Великий четвер, виростуть пишними і красивими. Тому в цей день вперше стригли однорічних діток, а жінки підрівнювали кінчики волосся.

У Великий четвер відбувалося «годування» домовика. Господиня пекла особливі коржики, частина з яких віддавала «сусідові» – клала їх на подвір’ї десь в затишному місці. А ще домовому під піч кидали монету. Люди вірили, що подібними обрядами зможуть задобрити домашнього духу і він не стане ображати худобу, а, навпаки, буде оберігати її від усякої напасті.

Також у Великий четвер готували «четвергову» сіль. Звичайну сіль загортали в матерію і пересмажувати в печі, тим самим очищаючи її від усього лихого. Вважали, що після цього сіль набувала цілющих властивостей. «Четвергову сіль» дбайливо зберігалася цілий рік, і застосовувалася тільки в разі потреби, як своєрідні ліки. Її використовували під час приготування страв на Великдень, які починали готувати з Великого четверга.

З цим днем були пов’язані надії людей на майбутній рік. Щоб нічого не поламалося і не загубилося, селяни уважно переглядали всі свої речі, переставляючи їх, і перекладаючи. Господині приводили в порядок одяг і предмети побуту. Рибалки дбайливо перебирали свої снасті, сподіваючись на те, що в цьому році риба буде добре ловитися, а мисливці стріляли з рушниці, заманюючи удачу на майбутній рік.

У Чистий четвер селяни намагалися «домовитися» з силами природи. Варили кисіль з вівса, виносили його на вулицю і кричали:

«Мороз, мороз, приходь кисіль їсти! Не бий наш урожай, а бий бур’ян».

Також звертали увагу на погоду, адже за прикметами, яка погода стоїть на Великий четвер, така буде і на Вознесіння.

Велика П’ятниця – найскорботніший день у церковному році. Саме в цей день відбулося розп’яття і смерть Ісуса. Шість довгих і болісних годин провів Спаситель на хресті в страшних стражданнях, спокутуючи гріхи людства.

У цей день найсуворіший піст. Вживати їжу дозволено тільки в другій половині дня, та й то тільки хліб і воду. Категорично заборонено в Страсну п’ятницю працювати і веселитися. Нічого не можна рубати, різати, можна починати готувати паски.

Наступній день – Велика або Фарбувальна субота. У цей день господині фарбують крашанки, а в храмах цілий день проводять освячення страв пасхальної трапези (яєць, пасок, солі і м’яса).

Особливим знаком цього дня вважається щорічне чудесне загоряння Благодатного вогню в печері Гробу Господнього в Єрусалимі. Отримання Святого вогню з давніх-давен і по сьогоднішній день вважається наочним доказом істинної віри християнської і євангельської історії.