Різдвяні святки тривають два тижні. Починаються вони в Різдвяний святвечір (6 січня) і тривають до Хрещення (19 січня). З цим часом пов’язано чимало прикмет. Розглянемо найпопулярніші з них:
- У Різдвяний святвечір весь день дотримуються посту (їжу не куштують до появи на небі першої зірки) і готують святковий одяг. Вважалося, що не можна зустрічати Різдво в чорному.
- У Різдво не можна гадати і займатися господарськими справами.
- До Різдва в світлиці стелять святкові половики: на білому полі – блакитні квіти.
- У Різдво і молодий, і старий йди на базар, веселіше купуй, грошей не шкодуй.
- Під час обіду на Різдво не можна пити воду. Хто не буде пити, тому не захочеться води, коли її ніде буде взяти.
- Заметіль напередодні Різдва – до ранньої весни.
- Якщо в перші дні Різдвяних свят на деревах іній, то буде хороший урожай хліба.
- Тепле Різдво – холодна весна.
- З Різдвяного святвечора сонце йде на літо, а зима на мороз.
- Сніг 7 січня – рік буде хорошим.
- Заметіль – бджоли добре роїтися будуть.
- Теплий день – хліб буде темний і густий.
- Небо зоряне – до багатого врожаю гороху.
- 7 січня весь день потрібно ходити в гості або приймати гостей.
- У Різдво не можна шити, тому що в сім’ї може хтось осліпнути.
- Якщо на Святки багато зірок на небі, часто йде сніг та іній на деревах, то рік буде врожайним.
- З Різдва до Хрещення не можна полювати в лісі, тому що з мисливцем може біда трапиться.
- Вночі з 13 на 14 січня виходили на вулицю і за вітром визначали, яким буде рік: південний – багатим і родючим, східний – вродять ягоди і фрукти, західний – літо буде посушливим, північний – холодним.
- Якщо вночі напередодні старого Нового року на небі багато зірок – рік буде багатим.
- Якщо на Водохреща випаде багато снігу, то рік буде врожайним.
- Якщо вранці 19 січня ви почуєте собачий гавкіт – в лісі буде багато дичини.
Прикмети та звичаї на Святки
Напередодні Різдва на Русі дотримувалися звичая колядування. Дівчата і хлопці збиралися і ходили по домівках, співаючи колядки і випрошуючи у господарів гроші і частування. До появи першої зірки накривали стіл і починали вечеряти. У цей день прийнято збиратися в батьківському домі всією сім’єю і зустрічати свято Різдва.
З Різдвяного Святвечора і до 14 січня з хати не вимітали сміття, щоб потім все сміття, зібране в купу, спалити у дворі. За народним повір’ям, в ніч на Різдво творяться всякі чудеса. Вірили, що в цю ніч «відчиняються» небеса і всі земні води, колодязі і джерела наділяються чарівною цілющою силою, а якщо в цю ніч загадати бажання, то воно обов’язково збудеться. Існує звичай в різдвяну північ виходити в поле і дивитися на небо: поглядам праведників відкриваються небесні висоти немислимої краси.
У Різдвяний святвечір в будинках запалювали вогнища або каміни, а у вогонь кидали дерев’яну колоду, обмазану медом і обсипану хлібними зернами. Вогонь в осередках намагалися підтримувати аж до старого Нового року. 6 січня вся сім’я збиралася за столом, а якщо запрошували гостей, то, зустрічаючи першого гостя, загадували про успіхи і біди на весь рік. Тому на Різдво намагалися запрошувати тільки найближчих і дорогих людей, які можуть принести щастя.
До різдвяного столу печуть пиріг з монеткою (або горошиною перцю, родзинкою, горішком і т.п.). Господар будинку розрізає пиріг на шматочки за кількістю присутніх і роздає кожному. Кому дістанеться шматок з «сюрпризом», того чекає щастя в новому році.
Святки на Русі вважалися одним з найвеселіших свят. Весь святочний тиждень люди намагалися прожити якось особливо, кожен день відзначаючи своєрідними прикметами і ворожіннями. З великою увагою ставилися до снів, знамень і видінь, які на Святки набували особливого значення. Стверджували, що з 6 на 7 січня сняться віщі сни, особливо при зростаючому місяці. Щоб запам’ятати сон, в узголів’я ліжка клали сонник, щоб вранці негайно заглянути в нього і розгадати, що наснилося.
Але все ж головним обрядом в цей період були знамениті святочні ворожіння. Дівчата гадали на картах, дзеркалах, різних предметах. Особливо сильно незаміжнім панянкам хотілося дізнатися, хто ж буде їх судженим і як скоро вони підуть під вінець.
У Болгарії існував звичай святочного ворожіння з колодязем. Опівночі дівчата збиралися і в повному мовчанні зачерпували з нього відро «німої» води, що володіє особливою магічною силою. Кожна дівчина кидала у відро кільце або букетик зі своєю відміткою. Виймала предмети маленька дівчинка (незацікавлена особа) під спів обрядових пісень. Потім ці предмети клали під подушку, щоб уві сні побачити судженого.
На Святки багато дівчат виконували нехитрий обряд залучення нареченого. Для цього брали пічну заслінку, насипали в неї хлібних зерен і годували півня. Головне в цьому обряді – залучити півня, який символізує чоловіче начало і уособлює настання нового дня (недарма вважається, що півнячий крик відлякує нечисту силу). Зерна, якими годували пташку, є символом достатку в будинку і родючості.
З півнем існував і звичай святочного ворожіння. Дівчата розсипали на підлозі попередньо пораховані зерна і опівночі в кімнату приносили півня (бажано чорного). За його поведінкою передбачали майбутнє. Якщо півник склював всі зерна, то дівчина неодмінно в цьому році вийде заміж, та й взагалі рік буде для неї дуже вдалим. Якщо півень склював не всі зерна, то кількість підраховували і визначали, в який день відбудеться загадана подія. Якщо ж птах зовсім відмовилася клювати, то це обіцяло невдачу. Крім зерен в кімнаті розставляли різні предмети, і за ними визначали, яким буде наречений. Наприклад, якщо під час ворожіння півень подивиться в дзеркало, то жених буде красенем і чепуруном, а якщо клюне вуглинку з підлоги, то буде дівчина все життя перебиватися з хліба на воду.
