Рейтинг@Mail.ru
Народні прикмети на 8 жовтня – Сергій-капусник, курник
Главная / Прикмети та повір'я / Прикмети на кожен день року / Народні прикмети на 8 жовтня – Сергій-капусник, курник
Прикмети на кожен день року

Народні прикмети на 8 жовтня – Сергій-капусник, курник

У народному календарі 8 жовтня – Сергій-капусник, курник. Православна церква сьогодні шанує пам’ять преподобного Сергія Радонезького (в миру Варфоломія), прозваного ігуменом землі Руської, за внесок, який він зробив в духовне життя Русі. Преподобний Сергій родився близько 1320 року, був молодшим сином ростовських бояр Марії і Кирила.

Перша половина XIV століття на Русі була важким часом. Зв’язок з Візантією і Європою обірвався, а Києво-Печерська лавра була зруйнована. На північ просувалися татаро-монгольські орди. Багато російських людей теж йшли на північ.

Коли Варфоломію виповнилось 15 років, його батьки, збіднілі від постійних набігів татар, переїхали під заступництво московських князів в невелике містечко Радонеж. У радонезьских лісах преподобний Сергій через деякий час заснував Троїцьку обитель, в якій був поставлений ігуменом. Саме тут був введений загальножиттєві статут, прийнятий пізніше у всіх монастирях на Русі. Згодом Троїцька обитель отримала в честь свого засновника назву Троїце-Сергієвої лаври.

У 1380 Троїцький монастир відвідав великий князь Дмитро Донський перед походом проти хана Мамая. Напередодні Куликовської битви Сергій окропив святою водою князя і його сподвижників, благословив російське військо і передбачив йому перемогу.

Помер Сергій Радонезький 25 вересня 1392 року. Незабаром після кончини святого почалися його чудесні явлення і зцілення.

Ігумену Никону преподобний Сергій явився в 1408 році і передбачив йому руйнування обителі ханом Едігеєм, а також її швидке відновлення. У 1610 році Кузьмі Мініну приснився Сергій Радонезький, який велів збирати військо і йти звільняти Руську землю.

8 жовтня – Сергій-капусник: традиції і звичаї

Сергія Радонезького вважали охоронцем курей. У цей день селяни різали курей на продаж, а також рубали і квасили капусту. На Русі з давніх часів до капусти ставилися з особливою повагою, а її квашення стало практично народним звичаєм. Способів квашення дуже багато. У кожній області це робили по-різному. Традиційно квасили капусту в дерев’яних бочках. Вона виходила дуже смачною і добре зберігала вітаміни.

Відповідальним заходом є підготовка бочок до соління овочів. У південних регіонах перед засолкою бочку мили, тричі натирали зсередини часником і обкурювали сухим чебрецем. У деяких місцях чисті бочки запарювали. Гарненько промивали кладку, в неї закладали кілька ялівцевих гілок, які обливали окропом, щоб їх ароматом наповнилася деревина. Потім діжку накривали ватяною ковдрою, щоб пара не виходила назовні. Трохи піднявши ковдру, в ємність кидали розпечене каміння. Вода після цього повинна була шипіти і бурчати під ковдрою, а нова порція аромату ялівцю вбиратися діжкою. Робилося це не тільки для отримання ялівцевого аромату. Таким способом здійснювалася дезінфекції. Це служило запорукою того, що соління не будуть пліснявіти і не прокиснуть. У місцях, де було складно знайти ялівець, для запарювання діжок використовували полинь. Ще в бочку кидали стебла сухого кропу і м’яти.

Рецепт квашеної капусти в бочці

На 10 кг білокачанної капусти: 1 кг яблук, 750 г моркви, солі 200-250 г, брусниця, журавлина за смаком.

Капусту перед квашенням звільняють від зеленого і дефективного листя, шинкують її довгими, локшиноподібними шматочками. Кружечками або скибочками нарізають моркву. Яблука ріжуть кружечками. Підготовлені капусту, яблука та моркву змішують з брусницею і журавлиною, пересипають сіллю і залагоджують в добре промиту і обдати окропом діжку або іншу ємність. Щільно утрамбовують.

Як гніт можна використовувати камені. Ідеально підходять валуни по 5-6 кг. Камені необхідно ретельно вимити, з усіх боків обдати окропом і висушити на сонці.

Утрамбовану капусту накривають марлею, кладуть на неї дерев’яні дощечки (кружечки), а зверху притискають гнітом. Діжку накривають чистою матерією.

На початковій стадії капусту кілька разів потрібно проткнути чистою палицею, щоб видалити гази, інакше вона буде гірчити. Слід видаляти піну, яка з’являється. Бродіння капусти при температурі 20°C триває 3-4 дні. Після цього діжку потрібно перенести в прохолодне місце, в якому вона і буде зберігатися. Капуста буде готова до вживання через 2-3 тижні.

При бажанні заквасити капусту можна і цілим качаном. Для цього капусту розрізають навпіл або на чотири частини, видаляють качан, солять і укладають в бочку, шинкованною капустою пересипають частини качанів.

Готова квашена капуста – апетитна і ароматна. Вона не потребує у приправах.

8 жовтня – Сергій-капусник: прикмети та повір’я

По погоді цього дня судили про становлення зими:

  1. На Сергія зима починається, а з Мотрони зимової (22 листопада) встановлюється.
  2. Якщо перший сніг випав на Сергія, то зима встановиться на Михайлов день (21 листопада).
  3. Зимовий шлях від Сергія в 4 седмиці встановлюється (тобто протягом 4-х тижнів).
  4. Перший сніг за 40 днів до початку зими випадає.
  5. Якщо перший сніг пішов на убиваючий місяць і впав на мокру землю, то зима скоро настане.
  6. Перший сухий сніг обіцяє хороше літо.
  7. Якщо перший сніг випаде, коли з вишні всі листя опадуть, то настане справжня зима.

Людина, яка народилася 8 жовтня, відрізняється домовитістю. В якості талісмана їй підходить яшма.

Відео: церковний календар на 8 жовтня – Сергій-капусник