У народному календарі 17 жовтня – Єрофіїв день, Єрофій Лешегон. Православна церква сьогодні шанує пам’ять священномученика Єрофія, єпископа Афінського, який був радником або членом Ареопагу. Звернений до християнства він був святим апостолом Павлом, і їм же поставлений на єпископа Афін.
Єрофій разом з апостолами був присутній при похованні Пресвятої Богородиці. Він оспівував божественні піснеспіви, проводжаючи до гробу Пречисте тіло Богоматері. Всі віруючі люди, які бачили і чули це, визнали його за святого і праведного чоловіка. Святий Єрофій вів благочестиве життя і мудро керував своєю паствою, помер мученицькою смертю в I столітті.
17 жовтня – Єрофіїв день: звичаї і традиції
Канонічне житіє святого Єрофія жодним чином не вплинуло на те, що день його пам’яті пов’язали з похолоданням і буйством лісової нечисті. І дійсно, з цього дня холоди посилюються, наближається наступ зими. Дні стають коротшими, а ночі – довшими, земля вкривається першим снігом, з дерев скрізь опадає листя, а ліс «шумить» від холодних вітрів. В народі з цього приводу говорили: «З Єрофія зима шубу одягає».
Ще до цього дня приурочені приказки, які, з одного боку, зачіпають тему похолодання, а з іншого – відсилаються до інших реалій і уявлень:
У Єрофії день один єрофейович кров гріє.
Єрофейович часом друг, а часом ворог.
Під «Єрофейовичем» мається на увазі настояне на травах вино.
Також Єрофєєв день наші пращури пов’язували з особливою поведінкою лісовика. В одних місцях вважали, що лісовики буйствують в Григор’єв день (13 жовтня), в інших – на Єрофія. У народі вірили, що в цей день лісовики перестають бродити по лісі. Прощаючись із ним, вони від досади починають ламати дерева, виривати з корінням кущі, вити, намагаючись перекричати вітер. Восени лісовики заговорюють по норах всіх звірів, а потім самі провалюються під землю.
В цей день в ліс не ходили. Адже лісовик, зустрівши людину, може переламати їй всі кістки не гірше ведмедя. На цей рахунок існував поширений переказ про відважного мужика, охочого побачити, як лісовик буде крізь землю провалюватися. Мужику дійсно вдалося зустрітися з духом ліса і навіть поговорити з ним, але за свою цікавість довелося серйозно поплатитися. Став мужик дурень дурнем, так дурнем і помер.
Уявлення про те, що з приходом холодів птахи відлітають в невідомі теплі краї, а різні плазуни (змії, ящірки і т.п.) і нечисть, на зразок лісовиків, під землю провалюються, де знаходяться до весни, притаманне всім слов’янським народам. Але приурочували ці події до певних дат з особливих причин. У народі ім’я Єрофій має багато фамільярно-зменшувальні варіантів, створених за законами розмовної мови, наприклад, Єрошка, Єроха. Ці слова зв’язуються з кошлатістю і неохайністю, шумом, люттю і буйною поведінкою. Всі ці ознаки характеризують лісовика, який в народному уявленні лупатий і покритий довгою зеленою шерстю. Він регоче, верещить, плескає в долоні, кричить на різні голоси, дражниться.
Селяни вважали, що лісовика побачити складно, а ось почути цілком ймовірно. Тому що веде господар лісу себе дуже шумно. Лісовик може перетворитися в дерево, птицю, звіра і навіть в маленьку комаху. Іноді він з’являється людям у людській подобі. Він практично завжди плутає взуття на ногах – взуває лівий черевик на праву ногу, а правий – на ліву. Волосся лісового царя зачесане наліво, а каптан загорнутий на жіночу сторону. Очі у нього зелені, брови і вії відсутні.
Вважається, що лісовик боїться палаючої березової гілки і березових головешок. Щоб задобрити господаря лісу, потрібно на пень покласти шматок хліба з сіллю. Людині, яку лісовик обійде, потрібно зняти з ніг взуття і перестелити устілки з п’яти на носок.
17 жовтня – Єрофіїв день: прикмети та повір’я
- Вечірня зоря червоного кольору – до вітряної погоди.
- Якщо в цей день випав перший сніг, то через сорок днів настане справжня зима.
- Якщо птиці нахохлились, то гряде негода.
- Кінь фиркає – до тепла, хропе – до непогоди.
- Свиня тягає солому – до бурі.
Людина, яка народилася 17 жовтня, любить пожартувати і повеселитися. В якості талісмана їй підходить берил.
