Сьогодні за народним календарем слов’ян Васильєв день. Назва його походить від імені святителя Василя Великого (330-379).
Напередодні Васильєва дня в Щедрий вечір було прийнято ходити по домівках з побажаннями благополуччя і поздоровленнями, при цьому здійснювали стародавні обряди обсівання або посівання.
Господині в цей день пекли печиво, що за формою нагадує домашню худобу або птицю. У багатьох на столі стояли страви зі свинини.
Вранці кожен член сім’ї намагався встати раніше інших і піти до криниці, джерела або річки, набрати води і вмитися їй. Вважалося, що хто це зробить, той весь рік буде здоровим і бадьорим. Білоруси для новорічного вмивання в воду клали срібні, мідні або золоті монетки.
Православний календар:
- день святителя Василя Великого;
- Обрізання Господнє.
Іменини сьогодні святкують:
- Василь;
- Григорій;
- Петро;
- Федот;
- Феодосій;
- Емілія.
Свято Василя: обряди, традиції і звичаї
14 січня – перший день нового року за старим календарем. Цей день відзначали на Русі з особливим розмахом. Зустрічати Новий рік прийнято було в гостях у старшого в роді. До нього увечері 13 січня приходили родичі і до ранку не розходилися.
Святитель Василь вважається покровителям свиней, а також зберігачем садів від черв’яків. Тому дату 14 січня селяни ще називали свинячим святом. На кожному столі стояло ритуальне блюдо – «кесаретське порося». Названо блюдо на честь Святого Василя, архієпископа Кесарії Каппадокійської, якого в народі прозвали Кесаретським.
Піврічного порося цілком зажарювали цілком, незважаючи на його розміри. Блюдо символізувало повноту і достаток селянської хати. Обряд з’їдання порося, куті та інших ритуальних страв був магічною дією, спрямованою на викликання врожаю, плодючості худоби, благополуччя і достатку в господарстві.
Перш ніж сісти за стіл запалювали свічку перед іконою і молилися Святому Василю. На стіл у формі хреста насипали насіння різних зерен. Насіння покривали скатертиною і сідали вечеряти. Першим подавали борщ, а після нього свинину. Найстарший член сім’ї тричі піднімав блюдо з поросям вгору, при цьому примовляючи:
«Щоб у свиней поросята народилися, вівці ягнілісь, корови телилися».
Порося було прийнято ламати руками. Господар забирав собі голову і роздавав присутнім по старшинству шматки м’яса. Одного з маленьких дітей садили під стіл, щоб хрюкав.
В Васильєв день односельці могли зайти в будь-яку хату, де на столі стояв порося і покуштувати його. За це вони давали грошей господареві, хто скільки зможе. Вранці 15 січня гроші відносили до церкви. Вважалося великим гріхом не пожертвувати служителям церкви грошей або свинини.
Було прийнято гадати по вітру про те, яким буде літо:
- північний – холодним;
- західний – непогожим;
- східний – посушливим;
- південний – теплим.
Обряди на Старий Новий Рік
У цей день здійснювали чотири обряду:
- колядування;
- засівання зерен;
- варення каші;
- ворожіння.
Обряд «Колядування»
Жителі сіл ходили ввечері під вікнами, збирали свинячі ноги і пироги. На Васильєв день співали овсень (овсень, баусень, таусень, усень) ‒ один з трьох типів величально-вітальних пісень (два інших – колядка, виноград) магічного характеру. Виконувалися такі пісні під час колядування. Назвали цей тип пісень по вигуку «Овсень!», який повторюється після кожного рядка. Вважається, що це слово пов’язане зі словом «сіяти». Овсень виконували разом з колядками – піснями, що мають приспів «Коляда!» У овсеневих піснях бажали достатку і благополуччя сім’ї і дому.
Обряд «Засівання зерен»
В Васильєв день рано вранці діти ходили по домівках і «засівали». Юних гостей обов’язково чимось обдаровували, зерна збирали і зберігали до весни. За кількістю зібраних зерен визначали, які хліба дадуть більший, а які менший урожай. При посіві ярих їх змішували з іншими зернами і насінням. Іноді посевальнимі зернами годували курей і по тому, як вони клюють, визначали чи буде рік родючим.
Обряд «Варення каші»
Кашу варили ще до світанку. О другій годині ночі старша з жінок приносила з комори крупи, а старший чоловік – воду з колодязя або річки. Вода і крупа стояли на столі, поки натопиться піч. Чіпати їх було не можна, бо це вважалося поганим знаком. Коли каша була готова, її виймали з печі зі словами:
«Ласкаво просимо до нас в дім зі своїм добром».
Було прийнято гадати по каші. Уважно оглядали горщик. Якщо він тріснув або вміст з нього виліз, то буде біда. Знімали пінку і розглядали яке вийшло блюдо. Повний казанок смачно приготовленої їжі обіцяв господарям будинку добро, щастя і урожай. Якщо ж каша дрібна або посуд неповний, то буде нещастя.
14 січня: прикмети і повір’я
- На Васильєв день гроші займати не можна, інакше весь рік в боргах будеш.
- 14 січня потрібно порадувати себе обновкою, тоді весь рік будеш в обновках ходити.
- Лаятися і лихословити не можна, адже як зустрінеш Новий рік, так його і проведеш.
- Бажання, загадане в ніч з 13 на 14 січня, обов’язково збудеться.
- Якщо в цей день іде дощ, то на Великдень буде сніг.
- Ожеледь на дорогах – до врожаю.
- Молодий місяць – до повноводдя навесні.
- Якщо вранці почався сніг, то зима сніжною буде, а весна – пізньою.
- Снігопад – до теплого літа.
- Відлига в цей день віщує холодну погоду влітку.
- Зоряна ніч – до багатого врожаю ягід.
- Щоб фруктові дерева добре плодоносили, вранці з них сніг струшували.
- Завірюха і заметіль – до хорошого урожаю горіхів.
Людина, народжена 14 січня, буде багатою. Як талісман їй підходить яшма.
