Народні прикмети зими для дітей і дорослих

Зима – дивовижний час року, який з нетерпінням чекають усі дітки, тому що можна вдосталь накататися на саночках, ковзанах, лижах, пограти в сніжки, зліпити снігову бабу. А ще взимку відзначають багато довгоочікуваних дитячих свят: день Святителя Миколая; Новий рік, Різдво, Хрещення. В кінці зими святкується Масляна, яку з нетерпінням чекають як діти, так і дорослі. Адже в цей час можна вдосталь наїстися млинців, а ще побувати на ярмарку, стати свідком кулачних боїв, а при бажанні навіть прийняти в них участь. Кожен зимовий місяць отримав в народі свою назву:

• грудень – студень, бо на всю зиму землю студить;
• січень – перелом зими;
• лютий – бокогрій.

У листопаді закінчується остання боротьба зими з осінню і в двері стукає студений грудень. Протягом першого місяця зими сонечко все рідше і рідше пригріває, а якщо з’явиться, то слабо зігріває землю своїми косими променями. Невисоко воно стоїть в цей час над нашим горизонтом, і світить зовсім недовго. Дні в грудні короткі, і тільки після 25 числа (день Спиридона-сонцеворот) «сонце повертається на літо, а зима на мороз».

За стародавнім народним повір’ям, у цей день сонце виряджається в святковий сарафан, прибирає золотим кокошником срібні волосся і сідає в колісницю, запряжену трійкою лихих коней: золотим, срібним і алмазним, круто повертає їх з зими на літо. Вважається, що з дня Спиридона-сонцевороту і до Нового року день додасться на «курячий крок», а то й менше – «на гусячу лапку».

Радіючи перемозі тепла і світла над силами холоду й темряви, наші предки 25 грудня (12 грудня за старим стилем) розпалювали в честь сонця багаття. Люди похилого віку помічали, що якщо в Спиридонів день на горизонті з’явиться сонце і заграє, то всі різдвяні Святки буде сонячно. А ось якщо до 16 грудня на деревах буде висіти іній, то Святки будуть не тільки ясними, а й теплими.

За астрономічним календарем, зима наступає, коли Сонце вступає в сузір’я Козерога (22-23 грудня), в народі ж вважали, що зима почалася, коли встановився міцний санний шлях, а річки затріщали від морозу.

Зими немає, якщо санний шлях не встановився.

Зима стала, коли сніг випав і річки замерзли.

Довгу і холодну зиму в народі називають: «зима сувора – або довга», а м’яку зиму з частою відлигою прозвали: «зима сирітська (квола, мізерна)».

Зимові прикмети

Зимонька-зима – так ласкаво на Русі називали цю холодну пору року. За характером зими визначали весь майбутній рік. Без сучасних технологій наші предки практично безпомилково могли передбачити обсяг майбутнього врожаю або початок відлиги. Для людей, котрі жили в давні часи, прикмети були дуже важливі, адже в той час не було метеорологічного прогнозу і сучасних приладів, що дозволяють дізнатися погоду. Якою буде зима в старовину розуміли ще до її настання. Влітку, за кількістю жолудів і горобини, визначали, скільки снігу випаде, по зимі ж судили про те, яким буде літо і врожай:

1. Яка зима, таке і літо, а по ньому урожай.
2. Після великого врожаю – сувора зима.
3. Багато снігу взимку – багато хліба.
4. Якщо на початку зими багато снігу випаде, то влітку часто дощитиме.
5. Багато великих бурульок – до хорошого урожаю овочів.

Прикмети, прислів’я і приказки про сніг

Існує безліч приказок, прикмет і прислів’їв про сніг:

1. Снігу надує – хліба прибуде.
2. Якщо сніг впритул до парканів привалив, літо буде погане; а якщо є проміжок – врожайне.
3. Сніг поля покращує.
4. Зима пройде, сніг зійде, а що посіяно зійде.
5. Денний сніг не лежить. Перший надійний сніг випадає вночі.
6. За ніч снігу намете, так і зимовий шлях стане.
7. Сніг пухом валить (падає легкими сніжинками).

Підмічали, що, сніг повинен випасти своєчасно – не надто рано і не занадто пізно, тому і говорять: «Якщо в свій час сніг випав у нас, то і врожай Бог дасть».

Коли випало багато снігу, говорили:

На дворі сніг лежить порядком.

Якщо в дорозі взимку людини сильно снігом замело, то кажуть: «Осніжило його».

Вважається, що санний шлях не встановлюється після того, як випав перший сніг:

Коли перший сніг випав, то від нього ще сорок днів до справжньої зими.

Чекали перший сніг і мисливці:

Сніжок підпав, і слід запав.

Піде сніжок – залишить слідок.

Снігу немає – і сліду немає.

Слідом за снігом, що випав, починаються зимові хуртовини, які ще називають «завірюха»:

Сніг-завірюха – бо вже зима біля вуха.

За кількістю снігу, що випав, і виду насту (замерзлий твердий верхній шар сніг, що тримає людину і звіра), що утворився на ньому, судять про те, яка погода буде влітку:

Якщо наст утворився, то рік буде хороший, а якщо його немає – літо буде посушливе і неврожайне.

Якщо взимку утворюються дуже міцні і високі насти, то влітку будуть бурі і грози.

Велика кількість снігу взимку віщує велику кількість води і спекотне літо. Зима повинна бути морозна і сніжна, а ось тепла і малосніжна зима не віщує хлібного літа.

Зимові прикмети по тваринах (диким і домашнім)

Відмінними синоптичними здібностями володіють як дикі, так і одомашнені тварини, тому з давніх пір за їх поведінкою уважно спостерігали:

1. Вовки зимою виють близько людського житла – мороз посилиться.
2. Поки вовки в зграї не будуть зігнані справжня зима не настане.
3. Зайці теж відчувають настання холодів і туляться до житла: «Зайці в сади прийшли – до суворої зими». Якщо ж косі йдуть в ліси і поля, погода буде теплою.
4. Кінь перед настанням негоди фиркає, хропе, мотає гривою, трясе головою і закидає її догори. А ось якщо конячка на землю лягає, то скоро випаде сніг.
5. Собака згорнулася і лежить колечком – на холод. Розтягується на землі і лежить черевом догори, розкинувши лапи, – на тепло.

Зміни погоди вловлюють і кішки. Перед настанням холодів вони вибирають собі місце тепліше і вище, згортаються калачиком і, прикривши мордочку лапкою, сплять. Якщо мурка вилизує тіло і хвіст, дряпає кігтиками стіну – чекай негоди, лиже лапу – до вітру, на спину перевертається – на гарну погоду. Перед відлигою кішка лягає посеред кімнати, розтягується і спить.

Зимові прикмети по птахам

Добре почувають зміни погоди ворони. Спостереження за їх способом життя і поведінкою дає чимало погодних прикмет в будь-який час року:

1. Ворони взимку на верхівках дерев сидять, голосно каркають і чистяться – до снігу.
2. Якщо ввечері птиці зграєю в небо здіймають і кружляють в повітрі, то піднімаючись, то опускаючись, не знаходячи собі місце для ночівлі, то вночі буде буря або заметіль.
3. Ворони в повітрі в’ються – перед снігом, на землю сідають – до відлиги, розсілися на верхівках дерев або дахах будинків – до морозу, сидять на нижніх гілках дерев – на вітер.

Уважно стежили не тільки за поведінкою ворон, а й інших пташок:

1. Сорока під стріху (дах) лізе – бути хурделиці.
2. Горобці багато цвірінькають – до хуртовини.
3. Горобці збираються зграями, сідають зверху на хмиз і співають – до тепла. А ось якщо пташки в середину хмизу ховаються, то наближаються холоди. Взагалі, якщо горобці взимку неспокійно себе зведуть, голосно цвірінькають, ховаються під дах або в хмиз, то буде заметіль або мороз.
4. Дятел довбає дерева знизу-вгору, здираючи практично всю кору – до сніжної і суворої зими.
5. Снігур співає на хуртовину, сніг і сльоту.

Зимову погоду примічають і по домашній птиці:

1. Півень ввечері заспівав раніше дев’ятої години – до відлиги.
2. Петька вночі заспіває не в звичайний час – до негоди та зміні погоди.
3. Якщо в сильний мороз кочети раніше звичайного заспівають, то настане тепліша і помірна погода.
4. Півень посеред двору на одній лапі стоїть – до морозу.
5. Кури рано на сідало сідають – до холоднечі, і чим вище піднімаються, тим холодніше буде.
6. Курка взимку крилами махає і хвостом крутить – на заметіль, влітку – на дощ.
7. Кури нахохлилися, пір’я підняли і одна до одної туляться – до холоднечі.
8. Гуси мордочки під крила ховають – до морозу, крилами ляскають – до тепла.
9. Якщо гусак взимку загогоче – чекай тепла, а якщо сидить, піджавши ноги, – до хуртовини або холоду.

Зимові прикмети погоди

До наших днів дійшло чимало зимових прикмет по звуку, вітру, диму, туману і інею:

1. Східний поривчастий вітер зі свистом – до тривалого холоду.
2. Якщо кілька днів дме північний вітер, то буде буря або сніжна заметіль, а сніг випаде густий і великий.
3. Ліс взимку шумить – до відлиги.
4. Верба шумить (реве) – до хуртовини.
5. Дубравушка шумить – до негоди.
6. Віконниці скриплять і стукають – буде ростепель.
7. Дзвін здалеку чути сильно і ясно – до морозу, слабо і глухо – до снігу.
8. Туман до землі опускається – до потепління, високо над землею тримається – на хорошу погоду.
9. Вночі іній з’явився – днем снігу не чекай.
10. Дерева інеєм вкрилися – до тепла. Через 90 днів від цього дня випадуть опади: взимку – сніг, влітку – дощ.
11. Дим з труби вниз опускається і по землі стелиться – до відлиги; вгору йде – до морозу.
12. Хмари проти вітру йдуть – до снігу.

Прикмети по пічному вогню

По тому, як взимку горять в печі дрова, теж можна передбачити майбутню погоду:

1. Червоний пічний вогонь – до морозу, білий – до тепла.
2. Якщо при горінні дров чутний писк і тріск – чекай холодів.
3. Дрова в печі димлять, шумлять і погано розпалюються – до потепління.

Прикмети за сонцем, зірками і місяцем

1. Кола навколо місяця або сонця взимку – до морозу і тривалих хуртовин.
2. Світлі стовпи біля сонця – скоро істотно похолодає.
3. Якщо близько сонця «вуха» (короткі стовпи), то буде хуртовина і мороз.
4. Промені світла від сонця вниз спускаються – до холоду, вгору – до тепла.
5. Кола біля сонячного диска – до лютих, тріскучих морозів.
6. Багато зірок на небі – до холоду. Рідкісні зірки – до хуртовини і негоди.
7. Якщо молодий місяць крутий і з загнутими рогами, то протягом декількох тижнів буде холодно.

Зимові прикмети по місяцях

Для кожного зимового місяця характерні свої прикмети. Перший місяць зими зазвичай не бере рекордів по холодам і вкрай рідко він виявляється холоднішим за січень. Але все одно справедливо грудень названо «студнем»:

Грудень на всю зиму землю студить.

Грудня очі снігом тішить, а вухо морозом рве.

Грудень і замостить, і саням хід дасть.

У грудні міцнішають морози. Зазвичай їх пік викладає на великі церковні свята, від чого й прозвали в народі грудневі морози введенськими, спиридоньевскими, нікольськими.

У цей період маленький приплив сонячної енергії, а то, що потрапляє на землю, відбивається сніговим покривом. Дні тьмяні, короткі, зате ночами ніби кінця немає.

Перший зимовий місяць багатий хуртовинами, які перекривають заметами дорогу поперек.

Із загальних прикмет грудня можна виділити наступні:

1. Сніговий і холодний грудень – до рясних жнив.
2. Якщо у грудні похмуро, то чекай доброго врожаю. А ось ясний грудень – до голодного року.
3. У грудні багато інею і снігу, глибока промерзла земля – до врожайного року.
4. Сухий грудень – до посушливого літа.
5. Місяць яскраво світить – до похолодання.
6. Ясний сонячний схід, після якого сонце сховалося за хмарами, обіцяє снігопад.
7. Горобці збирають пір’я і пух і утеплюють свої гнізда – до холоднечі.

А ще помічали, що якщо в останніх числах грудня рубати стройове дерево, то воно довго прослужить і не буде гнити.

Січень – самий морозний зимовий місяць. У народі його часто називають «просинець».

Січень – року початок, зимі середина.

Січень тріщить – лід на річках в просинь фарбує.

Самий розпал зими зазвичай випадає на новорічну пору. І хоча сонце на літо повернуло, зима все одно тішить народ морозами. Попереду ще два місяці панування білої чарівниці. Доброю прикметою вважається, якщо в січні багато снігу, який називали «селянським багатством»:

Сніг на полях – зерно в засіках.

Сніг глибокий – хліб добрий.

Прикмети січня визначають характер року, майбутній урожай і погоду весни, літа і осені:

1. Якщо в січні часто спостерігаються хуртовини і снігопади, то липень буде дощовий.
2. Мало снігу – до неврожайного року.
3. Якщо місяць сухий і морозний, а в водоймах сильно зменшилася вода, то гряде посушливе і спекотне літо.
4. Багато довгих бурульок – до врожаю.
5. Ясний і тихий день – до холоднечі.

На зміну холодному січню приходить лютий-бокогрій. Спочатку він практично не відрізняється від свого попередника: з такими ж зоряними і ясними ночами, з такою ж холоднечею.

У стародавній Русі лютий був останнім місяцем року, називався він «сечень». Цій назві є два пояснення:

• лютий «січе» морозом;
• місяць «відсікає» старий рік від нового.

Місяць іноді називали «межень», тобто календарна межа зими і весни, а також «лютий» і «сніжень» – через часті снігопади і морози. Але все-таки саме вдала назва місяця – «бокогрій». Адже саме в цю пору починає сильніше пригрівати сонечко.

Лютий – дволикий місяць: і лютий, і бокогрій. Він то сонечком пригріє, то снігом дороги замете. «Злитися коротун, що йому мало днів відведено».

У селян у лютому не виходили з голови думки про весну: коли вона настане, якою буде? Тому більшість лютневих прикмет звернені в цю сторону:

1. Довгі бурульки в кінці лютого – до довгої зими.
2. Дощовий лютий – до дощової весни і сирого літа, сухий – до посухи.
3. Теплий лютий – до холодної весни.
4. Сухий і холодний місяць – до жаркого серпня.
5. Багато інею на деревах – буде меду вдосталь.
6. Сніг до дерев прилипає – до тепла.
7. Вітряна погода без інею – до бурану.

Прикмети зими на кожен день

Грудень
1	2	3	4	5	6	7
8	9	10	11	12	13	14
15	16	17	18	19	20	21
22	23	24	25	26	27	28
29	30	31
Січень
1	2	3	4	5	6	7
8	9	10	11	12	13	14
15	16	17	18	19	20	21
22	23	24	25	26	27	28
29	30	31
Лютий
1	2	3	4	5	6	7
8	9	10	11	12	13	14
15	16	17	18	19	20	21
22	23	24	25	26	27	28
29

Відео: прикмети зими