За прикметами, льон, посіяний в цей день, буде довгими. Тому селяни намагалися кинути хоч жменю льону в землю. У народному календарі 3 червня – День Олени, Олена – довгі льони, Костянтин-вівсяник.
Православна церква сьогодні згадує святителя рівноапостольного царя Костянтина і рівноапостольну царицю Олену. Костянтин Великий (285-337) був сином Констанція Хлора і святої цариці Олени (приблизно 250-330). Під час правління імператора Діоклетіана вісімнадцятирічного Костянтина взяли від батьків і відвезли в Нікомідію, де він жив при дворі в якості заручника. Коли імператор Діоклетіан відмовився від престолу, юнак повернувся в Галію, де після смерті батька, в 306 році, його проголосили імператором.
Костянтин Великий став обранцем Божим. Він здійснив справжній переворот не тільки в історії Візантійської держави, а й у всьому світі. У 312 році, незадовго до вирішальної битви з кесарем Максентієм, Костянтин побачив у небі хрест і напис «Цим перемагай». На наступний день він наказав на всі ті ознаки його війська нанести зображення святого хреста. Після перемоги імператор урочисто увійшов в Рим і велів на площі встановити свою статую з хрестом у правій руці.
Незабаром Костянтин видав в Мілані перший маніфест, який дозволяв всім безбоязно приймати християнство. Через рік був виданий другий маніфест, який наказував повернути християнам все нерухоме майно, відібране під час гонінь, і місця богослужбових зборів.
У 322 році Костянтин став єдинодержавним правителем Римської імперії, і християнство перемогло. Але, незважаючи на політику імператора, і прийняті ним на користь християн едикти, в Римі, як і раніше була сильна язичницька партія, і Костянтин все частіше стикався з протидією з боку язичників. Згодом він охолов до столиці і, залишивши Рим, на берегах Босфору заснував нову столицю, яка дістала назву Константинополь.
Незадовго до смерті Костянтин прийняв хрещення і мирно помер під час молитви 21 травня 337 року. За великі заслуги Православна церква іменує імператора рівноапостольним.
Мати Костянтина Великого, свята Олена (244-327), прийняла християнство рано. Прославилася вона тим, що знайшла Животворящий Хрест, Гроб Господній і інші реліквії Страстей, тому Костянтина і Олену згадують в день Воздвиження Хреста Господнього (27 вересня).
3 червня – День Олени: традиції і звичаї
За традицією, в церковних святцях 3 червня віддається пам’ять імператору Костянтину і його матері Олені, але все-таки основна увага в цей день приділяється рівноапостольному Костянтину Великому. У народному ж календарі на перше місце вийшла свята Олена. Сталося це тому, що її ім’я в простонародної розголосу – Альона, Олена, виявилося співзвучним сільськогосподарської культури цього часу – льону. Святу вважали покровителькою цієї рослини.
На Олену сій льон.
Посієш льон на Олену – будуть довгі льони.
Довгі льони – Оленини коси.
На Олену сій ранній льон і пізню пшеницю.
У цей день було прийнято сіяти коноплю і льон, якщо ж щось перешкоджало посіву, то намагалися хоча б покласти початок цій справі і хоч жменьку льону кинути в землю.
Однак в Новгородської губернії існувало і прямо протилежна думка, що в день святих Олени та Костянтина льон сіяти не можна, інакше він буде поганий і непоказний.
Для білизни і врожайності льону робили ряд магічних дій. Напередодні дня Олени всі жінки громади збиралися, і кожна приносила з собою по два яйця. Господині в мішок з насінням клали печені яйця, а чоловік, який сіяв льон, повинен був підкинути ці яйця як можна вище. Чим вище яйця будуть підкинуті, тим вище виростить льон.
Часто в якості засівальників вибирали найвищу людину в селищі. Перед посівом селяни завжди снідали, причому намагалися вживати продукти білого кольору. Шкаралупу яєць везли додому, товкли і додавали в корм курям.
Існував і інший цікавий звичай, за допомогою якого жінки «обманювали льон». Для цього при посіві баба роздягається догола з тим розрахунком, що льон, подивившись на її наготу, зглянеться над нею, вирішивши: «Ця жінка бідна – у неї навіть сорочки немає, треба її пожаліти і краще вродитися».
Льон сіяли в останню чверть місяця, при теплому вітрі після полудня. Якщо ж посіяти його при північному вітрі, то виростить жорстким.
Дівчата в цей день не заплітали коси, щоб вони були довші, а ввечері збиралися разом у трьох доріг і проводили спеціальний обряд, щоб догодити святій покровительці дня. Дівчата плели і шарпали уявний льон, нібито намагаючись вибити з нього срібне насіння, сучили кужіль. Вони вірили, що свята Олена побачить старання і подбає про долю дівчат.
3 червня – День Олени: прикмети та повір’я
- Зозулю закувала, горобина зацвіла і на дубі майже всі нирки розкрилися – пора льон сіяти.
- Якщо в Альонкин день негода, то і осінь буде погана.
- Добре горобина квітне – буде врожай льону.
- Зозуля кує – на хорошу погоду.
- Якщо на святу Олену дощ з градом, то на Прокла (3 грудня) сніг з крупою.
- Вночі на небі маленьких зірок не видно – до дощу.
- Зірки мерехтять – до негоди.
- З’явилися мухомори – скоро підуть білі гриби.
- Якщо сироїжки пішли раніше боровиків, то грибів цього року майже не буде.
- Місяць в колах – до похмурій погоді.
- Духота при сході сонця – вірна ознака того, що погода зіпсується.
- Сон з 2 на 3 червня порожній, не варто чекати його виконання.
Людям, які народилися 3 червня, дана здатність до рукоділля. Їм слід носити бурштин і смарагд.
