У народному календарі 21 березня – Весняне рівнодення, Весняний сонцеворот, Вербоносиця. За прикметами дня судили про те, чи буде урожай городніх овочів і ярих хлібів. Православна церква сьогодні вшановує пам’ять преподобного Лазаря Муромського (1286-1391).
Лазар народився в Константинополі, був пострижений Високогірним ченцем. Деякий час жив в новгородській чернечій громаді єпископа Василя. У 1352 році перебрався на безлюдний острів Муч, розташований на Онезьком озері. Тут займався просвітництвом саамів. Деякі з них в заснованій ним обителі прийняли чернецтво.
За переказами, Лазар Муромський власноруч збудував невелику дерев’яну церкву, яка зберіглася до наших днів. Помер преподобний у віці 105 років у 1391 році, був похований в заснованій ним обителі.
21 березня – Весняне рівнодення: традиції та звичаї
Слов’яни в цей день відзначали весняне рівнодення, або весняний сонцеворот – свято, присвячене рівній тривалості ночі і дня. Дати, пов’язані з сонячним циклом, у більшості народів відзначалися як свята. День весняного рівнодення не став винятком. Вважається, що саме з цієї дати наступає справжня весна. У цей святковий день випікали фігурки у формі птахів. Їх підкидали вгору і ловили, щоб залучити в своє життя щастя, благополуччя, здоров’я і достаток.
Колись день весняного рівнодення відзначався добуванням «нового вогню». Чоловіки робили це старовинним способом – шляхом тертя дерев’яних палиць або інших пристосування. Цей вогонь називали «живим» і приписували йому священний характер:
- від нього розпалювали багаття на різних кінцях села, щоб захистити жителів від епідемій різних хвороб;
- через багаття, запалені від «живого» вогню, проганяли стадо, щоб не було падежу худоби.
Так як цього дня зазвичай розпускається верба, він отримав ще одну назву – Вербоносиця. Цій рослині приписували магічну силу. За старих часів говорили, що верба з дому виганяє всяку тяжкість, сварки, хвороби, побутові проблеми. Для легкості вербою били тіло. Вірили, що якщо відшмагати вербою хворого, він одужає, якщо здорового – хворіти не буде. При головному болю, розминали гілочку верби, клали на голову під хустку – і головний біль відступав.
З цим деревом пов’язані і не зовсім приємні забобони. Вважалося, хто вербу посадить, той сам на себе заступ готує. Це означало, що коли знадобиться з дерева витесати лопату, людина може померти. Однак це повір’я не заважало застосовувати вербу в лікувальних цілях. До того, як дерево почне цвісти, селяни заготовляли кору і сушили її на горищі з хорошою вентиляцією. Потім з неї готували чай з додаванням липового цвіту, анісу і малини. При ангіні й стоматиті полоскали рот відваром кори. Як кровоспинний засіб використовували порошок з кори верби. Освітлені гілочки молодої верби – прекрасний оберіг від хвороб, нечистої сили і стихійних лих.
У хатах навесні підлогу підмітали вербовим віником, щоб очистити будинок від шкідливих духів. Сміття, зібране таким чином, спалювали в печі або на багатті.
21 березня знахарі лікували від «ведмежої хвороби» (синдром подразненого кишечника). Щоб позбутися від недуги хворий повинен три рази переступити через кал тварини і сказати:
«Не дев’ять, не вісім, не сім,
Не шість, не п’ять, не чотири,
Не три, не два, не один.
До тих пір поки «один»
На місце «дев’ятки» не стане,
До тієї самої пори
Хвороба раба Божого (ім’я)
Від нього відстане.
Ключ, замок, язик.
Амінь. Амінь. Амінь».
21 березня – Весняне рівнодення: прикмети та повір’я
- Хмари швидко і високо пливуть – на гарну погоду.
- Якщо в період рівнодення холодно, то зима ще довго протримається.
- Якщо на полях сніг лежить нерівно, пагорбами, хвилясто, то вродить ярі хліба і городні овочі.
- Туман 21 березня – до заморозків.
- Яка погода стоїть протягом дня, таким буде і літо.
- Якщо птиці гнізда в’ють на південній стороні, літо буде холодним.
- Сни з 20 на 21 березня можуть виповнитися протягом 7-10 днів. Сновидіння, що приснилися вдень 21 березня, є порожніми, тому не потрібно надавати їм значення.
Людям, які народилися 21 березня, слід носити соколине око і бірюзу.
