Православна церква сьогодні вшановує пам’ять преподобного Луки Єлладського та преподобного Парфенія, єпископа Лампсакійського.
Лука Єлладський був родом із Касторії – міста на північному заході Греції. Жив він наприкінці ІХ – середині Х століть. Виріс у бідній сім’ї, вирізнявся працьовитістю, трудився у полі, пас овець. З ранніх років був утриманий у їжі та багато молився. Після смерті батька він таємно від матері пішов до Афін, де прийняв у монастирі постриг у чернечий чин. Заснував монастир Осіос Лукас, був удостоєний дару прозріння. Помер святий у 953 році і був похований у своїй келії, над якою пізніше звели невелику церкву.
Преподобний Парфеній, єпископ Лампсакійський, жив у IV столітті у місті Мелітополь (Мала Азія). За доброту та милосердя Господь обдарував його даром цілительства. Парфенія воскресав людей з мертвих, зцілював від страшних недуг, виганяв бісів. Багатьох ідолопоклонників він зміг навернути до істинного Бога.
20 лютого – День Луки: традиції і звичаї дня
У це свято прийнято поминати покійних родичів. З цього приводу в народі говорили: «Коли живі батьки – почитай, померли – поминай». У день Луки відправлялися на кладовищі, прикрашали могили близьких людей, ходили в храм і молилися за них.
В день пам’яті святого Луки прийнято було пекти пиріжки з цибулею, але не з’їдати все самим. Кілька штук залишали за порогом для померлих родичів, а частину роздавали бідним «на щастя».
Для приготування пирога з цибулею брали:
- 1 склянку борошна;
- 1 щіпку цукру;
- 200 г дріжджів;
- півсклянки молока;
- 1-2 ст. ложки розм’якшеного масла;
- 1 яйце;
- сіль за смаком.
Для начинки знадобиться:
- 1 кг цибулі;
- 5 ст. ложок рослинного масла;
- 200 г сметани;
- 50 г сала;
- червоний мелений перець – за смаком;
- кмин;
- жир, щоб змастити деко.
Борошно висипали в миску і робили в ньому поглиблення, в яке кришили дріжджі і висипали цукор. На дріжджі виливали тепле молоко і місили опару. Миску накривали рушником і ставили на 30 хвилин підходити в теплому місці.
Для начинки чистили цибулю і різали тонкими кільцями. У великій сковороді розігрівали масло і обсмажували цибулю на малому вогні до прозорого стану. Сало дрібно різали, додавали до цибулі і смажили ще 2 хвилини. Потім сковороду знімали з вогню, додавали до цибулі сметану, перець і кмин. Деко змащували жиром. На дошці, посипаній борошном, розгортали тісто за розміром дека.
Приготоване тісто ділили на два рівних шматка, відрізавши невеликий шматочок для приготування прикрас. Кожну частину розгортали в рівний пласт товщиною 1 см. Один пласт клали на змащене деко, на ньому рівним шаром розкладали начинку і накривали іншим пластом. Краї защипували, а пирогу надавали прямокутну форму.
Виріб прикрашали різними фігурками, які вирізали з тіста. Потім пиріг ставили в тепле місце, щоб він піднявся, змащували збитим яйцем, в деяких місцях робили проколи ножем і відправляли в піч.
Могущниця – друга назва свята. Пішла вона від трави з хрестоподібним листям – лапчатки, яка володіє чудовими властивостями. Вірили, що відвари і настоянки, приготовлені з неї 20 лютого для лікування і інших потреб, набувають особливої цілющої сили і є дуже ефективними.
У народі вважалося, що Могущниця – кращий день для приготування будь-яких відварів і настоїв з цілющих трав і коріння, зібраних протягом минулого літа. Тому цей день ще прозвали Феня – спасові коріння.
Наші предки вірили в чудодійну силу коріння і рослина, які не тільки позбавляли людину від недуг, а й наділяли її силою, красою, багатством, а також захищали від ворогів.
Якщо день Луки збігався з молодиком, то, щоб в родині ні в кого не було нападів, замішували на пироги тісто і, вимішуючи його, читали змову:
«Свята Мати Божа, випечи із борошна Божий дар.
Хто цей святий хлібець з’їсть,
До того ніколи не підступить біс».
Готовим пирогом або хлібом пригощали всіх домочадців.
20 лютого – День Луки: прикмети і повір’я
- Вітер, який піднявся в полудень на Луку, віщує гарний врожай ярих.
- Червоний захід сонця – до колючого вітру і холодного літа.
- Хмари високо пливуть – на гарну погоду.
- Сині хмари – до потепління.
- Якщо тепло прийшло з півночі і почало танути з північного боку, літо буде теплим.
- Якщо 20 лютого несподівано загримить грім, то влітку сінокоси пропадуть.
- Сни, побачені 20 лютого, віщують радість і благополуччя, особливо іменинникам цього дня.
- У цей день не грають весіль.
Людям, які народилися 20 лютого, відкриті секрети трав. Вони можуть стати грамотними травниками. Їм підходять аметист і олександрит.
