За прикметами на 2 квітня судили про погоду і про врожай. У народному календарі дата отримала такі назви:
- Фотинія Колодязниця;
- Фотинія;
- Фотинія Самарянка.
Православна церква в цей день вшановує святу Фотину (Фотинію), яка була родом з давнього палестинського міста Самарія. Саме з нею розмовляв Ісус біля колодязя Якова, розташованого поруч з містом Сихар.
Фотина стала ученицею Христа. Вона проповідувала Євангеліє в різних країнах. При імператорі Нероні (54-68 рр.) святу схопили язичники. Разом з нею на суд привели її синів і сестер, а ще інших християн. Всі вони стійко витримали тортури і не відреклися від віри. Тоді імператор наказав поселити Фотину у себе в палаці. Спостерігати за нею він велів своїй дочці Домнині. Але незабаром Домнина і всі її рабині увірували в Христа і прийняли хрещення. Тоді Нерон зажадав знову відправити Фотину на муки, а потім кинути в колодязь, де вона і померла.
Мученицю Фотину Православна церква згадує ще в П’ятий тиждень після Великодня.
2 квітня: традиції і звичаї дня
2 квітня згадують героїню відомого біблійного переказу, у якої Ісус попросив води з колодязя. Тому на Русі в цей день особливо шанували колодязну воду. Вірили, що на Фотину вона набуває цілющих властивостей. Обов’язково 2 квітня вмивалися водою з криниці. Це дозволяло вилікуватися від різних хвороб. Колодязною водою кропили будинки, тварин і землю.
Водою з криниці вмийся і більше ворогів не бійся.
Водою з криниці город покропи – всіх шкідників прожени.
Той, хто мріє розбагатіти, на Фотину повинен зазирнути в колодязь і тричі крикнути:
«Багата доля, встань з дна.
Скільки на дні колодязя каменів і піску,
Стільки у мене буде грошей і добра».
Фотину Самарянку вважали цілителькою від лихоманки. При перших ознаках появи недуги селяни молилися святій мучениці, просячи дарувати їм здоров’я і зцілити від хвороби. Молитву писали на освяченій просфорі і давали хворому з’їсти.
На якій підставі Фотинії приписали дар зцілення від лихоманки сказати складно. У церковних описах життя святої немає певного і ясного свідоцтва, що вона володіла таким даром. Швидше за все, народ відштовхувався не від канонічного житія мучениці, а від власного життєвого досвіду. За старим стилем день Фотини припадав на 20 березня, а навесні, особливо в березні, люди часто хворіли лихоманкою. З цієї причини, в деяких місцях і саму цю хворобу назвали весницею.
На Фотину поклонялися льону. Вранці з хати на вулицю виносили барвистий лляний одяг і рушники. Одяг розвішували на воротах, хвіртках і парканах. Рушниками прикрашали березові гілки. Дівчата з довгими лляними рушниками водили хороводи. Такі рушники найчастіше використовувалися на весіллях. Вірили, що цей обряд дозволить залучити гідних наречених.
До цього дня зацвітає сіра вільха, а зозуля починає насиджувати яйця. Селяни в цей період сіяли жито. Під час посіву проводили ритуал для достатку в родині. З цією метою в поле закопували три п’ятаки, після чого перехрестившись, тричі казали:
«Як жито в землі-матері розростається,
Так і достаток мій у стократ примножується. Амінь. Амінь. Амінь».
2 квітня: прикмети та повір’я
- Якщо вночі зірок не видно, буде тепло.
- Якщо птиці гнізда на сонячній стороні в’ють, літо буде холодне.
- Дощ пішов – по осені буде багато грибів.
- Днем жарко, а вночі холодно – найближчі дні погожими будуть.
- Якщо багато талої води, то і трави буде багато.
- Якщо трясогузка прилетіла, через 12 днів почнеться льодохід.
- Якщо кішка клубком згортається і ніс ховає, то скоро похолодає. На вулицю проситься – до теплих і сонячних днів.
- Якщо зустрінеться в лісі білий заєць, то ще випаде сніг.
- Сині хмари – до тепла і дощу.
- Сни з 1 на 2 квітня нікому не можна розповідати. Вони скоро здійсняться.
Людям, які народилися 2 квітня, слід носити олександрит.
