У народному календарі 17 березня – Герасим-грачевник. Православна церкву сьогодні шанує преподобних Герасима Вологодського і Герасима Йорданського. Останньому в працях допомагав лев, який після смерті святого помер на його могилі.
Церковне свято в честь преподобного Герасима співпало з прильотом граків – однією з перших ознак настання весни. У народі говорили:
Побачив грача – весну зустрічай.
Грач на горі – весна на дворі.
Герасим-грачевник граків веде.
Грач – перша весняна птиця.
Грач зиму розклював.
17 березня – Герасим-грачевник: традиції і звичаї
Березень вже набрав повну силу, все швидше котиться в літо. Саме час повертатися додому грачам. Адже якщо грач прилетів, то настала справжня весна, а про те, якою вона буде, судили за поведінкою цих перелітних пташок.
У день Герасима-грачевника пекли хліб у вигляді граків. Цей ритуал повинен був не тільки прискорити приліт першої весняної пташки, а й підкреслював зв’язок граків з польовими роботами і хлібом.
Існувала і досить цікава заборона для цього дня. Селяни на Герасима не надягали нові лапті. Вважалося, що у того, хто не послухається, весь день буде шия скрипіти.
За народними уявленнями, весна не тільки приносить довгоочікуване тепло, а й очищає і оновлює природу, проганяє нечисту силу, яка тріумфувала під час довгої і суворої зими.
Яку нечисту силу виганяють 17 березня, в день Герасима-грачевника?
День Герасима-грачевника вважався єдиним часом в році, коли можна вигнати з дому кікімору: «Герасим не тільки на Русь граків приганяє, а й зі Святої Русі кікімору проганяє». Говорили, що к цьому часу вона була особливо слухняною і спокійною, а в будинку, де оселилася, вже стільки всього накоїла, що господарі чекали дня Герасима-грачевника з великим нетерпінням, сподіваючись на його підтримку і допомогу.
У міфології східних слов’ян кікімора, або шишимора – злий домашній дух, маленька жінка-невидимка, можливо, дружина домовика, яка мешкає за грубкою. Версій, звідки взявся цей дух, було чимало: з болота, з лісу, а то ще звідкись. На вигляд кікімора була дуже худою і нескладною, мала до того маленький зріст, що зайвий раз боялася з дому вийти, щоб її вітром не здуло.
На відміну від домовика, присутність в оселі кікімори необов’язкова, та й зовсім небажана, тому що вона норовлива і капризна, часто завдає всякі дрібні неприємності (наприклад, може розбити горщик, кидатися з підпілля цибулинами, побити посуд, обскубати курей та інше). Найбільше кікімора любить з пряжею бешкетувати: то нитки сплутає або замусолить, то кужіль підпалить. Правда, винні в цьому і самі господині: кікімора ніколи не доторкнеться до куделю, прядки, веретена, якщо по завершенні роботи пряха перехрестилася і перехрестила рукоділля, яке залишила на ніч.
Кікімора в якомусь сенсі сприяє підтримці чистоти і порядку в будинку. Хорошим господаркам іноді вона навіть допомагає (ночами заколисує маленьких дітей, сприяє тому, щоб добре зійшло тісто, непомітно від домочадців перемиває глечики та ін.). А ось ледачих і неохайних вона не любить і всіляко їм шкодить. Іноді прокази потвори нічим не мотивовані, тоді намагаються її вигнати з дому.
За повір’ям, кікімора тривожила маленьких дітей, дошкуляла домашнім тваринам, а звуки її прядіння в будинку обіцяли біду. Вважалося, що вона здатна вижити з дому господарів і особливо вороже ставиться до чоловіків.
Іноді кікімора з дому йшла, щоб пожити в курнику чи кошарі. З цього дня ні кури, ні вівці не знали спокою. Одні по селу без хвостів бігали, у інших вона жмутами шерсть видирала – на пряжу. Селяни, помітивши, що у півня бракує пір’я в колись розкішному хвості, підвішували до сідалу курячого бога – камінь-амулет з отвором посередині. Іноді замість камінчика використовували старий лапоть або горлечко від розбитої пляшки. Після появи в курнику оберега кікімора переставала мучити курей, знаходячи собі інше заняття.
За словами старих, перевіреним засобом в боротьбі з кікіморою була верблюжа шерсть, яку клали під припічок. Однак найефективнішою вважалася змова, котру наші пращури читали в цей день:
«Ах ти гой єси, домова кікімора, покинь мій будинок швидше, а не те задеруть тебе розпеченими прутами, спалять в полум’ї і залиють чорною смолою. Слова мої міцні відтепер і довіку. Амінь».
17 березня – Герасим-грачевник: прикмети та повір’я
- Якщо граки прилетіли, то через місяць сніг зійде.
- Граки граються – на гарну погоду.
- Якщо птахи летять на старі гнізда, весна буде дружна.
- Граки зграями в’ються над гніздами, тривожаться – до мінливої погоди.
- Граки кричать – до дощу.
- Хто вранці першим граків зустріне, того чекає удача.
- Якщо граки, які прилетіли, дружно взялися за ремонт старих гнізд, через кілька днів буде хороша і тепла погода.
- Сни з 16 на 17 березня здійсняться через дванадцять днів.
Люди, які народилися 17 березня, – працьовиті. Їм підходить бірюза.
