За прикметами 15 травня розпочинає співати соловей. У народному календарі дата отримала назви: Борис і Гліб сівачі, Борис-день, Борисов день, Бариш-день, Солов’їне свято. Православна церква 15 травня згадує невинно убієнних князів Бориса і Гліба – молодших синів Володимира – хрестителя Русі.
Після смерті Володимира Святославовича в 1015 році відбувся новий сплеск міжусобних чвар. Згідно розділу Святополку дістався Київ, Ярославу – Новгород, Борису – Ростов, Глібу – Муром. Але старший син, Святополк, намірився стати єдиним правителем Русі і заради цього пішов на вбивство братів. Він найняв вбивць, які 24 липня 1015 року закололи Бориса на річці Альті. Князь в цей момент повертався з походу на печенігів. Гліба Святополк викликав до Києва нібито попрощатися з батьком (насправді до цього часу Володимир уже помер і був похований). 5 вересня по дорозі до Києва Гліб був зарізаний недалеко від Смоленська на річці Смядині. Ярослав, дізнавшись про вбивство братів, з військом виступив проти Святополка і розбив його.
Отримавши Київське князювання, в 1040-х роках Ярослав домігся канонізації невинно убієнних братів. Після чого Русь знайшла перших вітчизняних святих. Бориса і Гліба поховали у Вишгороді (невеликому місті, розташованому недалеко від Києва) у церкві Святого Василя. Незабаром почали говорити про чудеса, що відбуваються на місцях загибелі та поховання братів.
Сини Ярослава Мудрого в Вишгороді побудували нову церкву, куди 2 травня 1072 урочисто перенесли гробницю з тілами братів. У XII столітті з ініціативи Володимира Мономаха був побудований новий великий кам’яний храм на честь Бориса і Гліба, куди в 1115 році були навічно перенесено мощі святих.
Борис і Гліб, об’єднані одним мученицьким подвигом, в очах православного народу злилися в єдиний образ мученика-страстотерпця і іменувалися Борис-Гліб (Борисогліб).
Культ святих князів на Русі був дуже популярний. В їх честь зводилися монастирі та храми, їх іменами називали міста.
15 травня – Борис і Гліб сівачі: традиції і звичаї дня
У народному календарі з Борисом і Глібом в першу чергу пов’язано уявлення про сівбу та жнив. Дні пам’яті святих (15 травня і 6 серпня) присвячені роботам на хлібній ниві.
Борис і Гліб сіють хліб.
Прийшов Борис – пора запрягати борону.
Не земля погана, а сівач поганий.
В псковської області з Бориса починали орати, або орієнтувалися на цей день під час визначення термінів посіву. Перед посівом вимовляли коротку молитву або вирок, а під час посівної зазвичай мовчали.
У деяких місцях гуляння і спільну трапезу влаштовували не тільки на Юріїв день (6 травня), а й в Борисов день. Смажили загальну яєчню, яку разом з’їдали. Готували Борисову кашу з круп і сала, зібраних напередодні по дворах. Цією кашею в поле пригощали дітей. Співали пісні, вночі палили багаття і пекли в золі яйця.
День Бориса і Гліба в народі прозвали солов’їним. Вірячи, що з цієї дати починає співати соловей. За старих часів на Бориса і Гліба відправлялися на полювання, сподіваючись зловити білого солов’я.
Ще одна назва цієї дати «бариш-день» ‒ день торгів і ярмарків. Торговці 15 травня намагалися щось вигідно продати, щоб весь рік бути з прибутками.
15 травня – Борис і Гліб сівачі: прикмети та повір’я
- Почути спів солов’я – до врожаю хліба.
- Почули солов’я раніше, ніж зозулю? Значить, щасливо проведете літо. Заспівав соловей і зацвіла черемха – наближається двотижневе похолодання.
- Соловей в гарну погоду може співати всю ніч, а ось перед грозою і дощем він завжди мовчить.
- Вважається, що цей день сприятливий для розмови по душам з людиною, з якою ви давно не знаходите спільну мову. Ще в день Бориса і Гліба можна звертатися до начальства з проханням, не боячись, що вам відмовлять.
- Сон з 14 на 15 травня виповниться, але не повністю. Сновидіння, побачене вдень 15 травня, пусте.
Люди, які народилися 15 травня, мають музичний слух і люблять співати. В якості талісмана їм підходять серпентин і бурштин.
