Іоанн Хреститель (Предтеча) – найближчий попередник Ісуса Христа, який передбачив Його пришестя на землю. Проповідник вів аскетичний спосіб життя, жив у пустелі, проповідував і здійснював священні обмивання для покаяння і очищення від гріхів іудеїв, які згодом стали називати таїнством хрещення. Він же хрестив Спасителя в водах річки Йордан. У християнському поданні Іоанн Предтеча – останній з пророків-передвісників, які передбачили прихід Месії.
Близько 30 року н.е. праведна діяльність пророка завершилася. Він був заарештований і взятий під варту. Однак правитель Галілеї і Періі, Ірод Антип, не наважувався його стратити через популярності праведника. Особливу ненависть до Івана Предтечі відчувала дружина Ірода, Іродіада. Вона дуже жадала його смерті.
У день народження Ірода, її дочка, Соломія, майстерно танцювала перед іменинником і його гостями. Її танець всім дуже сподобався. В нагороду Ірод пообіцяв Соломії виконати будь-яке її прохання. За намовою своєї матері вона попросила у царя голову Іоанна Хрестителя. Ірода засмутило таке прохання, але не стримати свою клятву він не міг. В темницю до праведника відправили зброєносця, який його обезголовив. Голову поклали на блюдо і віддали Соломії, а вона передала її матері. Тіло Іоанна поховали його учні, а про смерть розповіли Ісусові.
На згадку усікновення глави Іоанна Предтечі Церква встановила свято, яке відзначають 11 вересня. У цей день християни висловлюють скорботу про насильницьку смерть пророка і дотримуються суворого посту. Не можна їсти не тільки м’яса і молочні продукти, а й рибу. У народному календарі свято відоме як «Іван Пісний».
Перше набуття глави Іоанна Предтечі
За переказами, після жорстокої страти Іродіада не дозволила поховати голову разом з тілом, боячись, що пророк може воскреснути. Вона забрала голову Предтечі в Єрусалим, до палацу Ірода, і там таємно в нечистому місці закопала глибоко в землю. Про це дізналася благочестива Іоанна, дружина Худзи, урядника Іродового. Таємно вночі вона викопала главу Предтечі, вклала її в особливу посудину і приховала в горі Оливній, де був маєток Ірода.
Через деякий час цей маєток викупив одним благочестивий християнський вельможа і подвижник Інокентій, який вирішив на цьому місці побудувати для себе храм. Копаючи рів, він знайшов в землі скудельну посудину, а в ній – голову Предтечі, про що було повідомлено благодатним знаменням. Рік цього здобуття невідомий. Перед смертю Інокентій знову сховав святу голову в землі, боячись, щоб вона не зазнала наруги від супротивників християнської віри.
За одкровення самого Іоанна Хрестителя, його чесна голова була знову знайдена двома ченцями, які прибули до Єрусалиму, щоб поклонитися Гробу Господньому. Одному з них уві сні з’явився Предтеча і вказав, де знаходиться реліквія. Пізніше ченці перебралися в Кілікію. Це набуття сталося в IV столітті і вважається першим.
Друге набуття глави Іоанна Предтечі
Після того, як чесна глава Іоанна Предтечі була знайдений, імператор Валент наказав перенести її в Константинополь. Коли люди, послані це зробити, підійшли до Халкідонського селища Пантіхія, то мули, запряжені у віз, на якому перевозили главу Предтечі, несподівано зупинилися і далі йти відмовилися. Ця подія всім здалася незвичайною і Божественною, тому цар прийняв рішення покласти голову в найближчому селищі Косилає, де вона перебувала якийсь час.
Але вже близько 390 року за наказом імператора Феодосія Великого святиню перенесли в Константинополь і поклали в декількох кілометрах від столиці в передмісті Євдомон, де пізніше звели чудовий храм.
У 203 році, коли Константинополем правив імператор Флавій Аркадій (377-408 рр.), святого Іоанна Златоуста відправили на заслання, що викликало сум’яття в столиці. В цей же час голову Хрестителя з Константинополя перенесли в Емессу, де вона перебувала близько п’ятдесяти років.
У 452 році свята глава, була знову знайдена в монастирі у Емесси благочестивим архімандритом Маркеллом, і перенесена в церкву, присвячену Хрестителю. Людям, які приходять до святині з вірою, було даровано зцілення. Це було друге знайдення.
Третє набуття Глави Іоанна Предтечі
В 633 році Емессу захопили сарацини, через що голову Претечі в кінці VIII століття перенесли з Емесси в Комани Понтийські (де в 407 році помер Іоанн Златоуст). Через гоніння з боку іконоборців на святі мощі святиню сховали в потаємному місці.
Після остаточного відновлення іконошанування патріарху Ігнатію під час нічної молитви було бачення про місце, де знаходиться голова святого Іоанна Хрестителя. Про це патріарх повідомив царю Михайлу. Близько 850 року в Комани було відправлено посольство. Святиню знайшли в зазначеному патріархом місці і перенесли в Константинополь. Це було третє віднайдення святині.
Спочатку голова була покладена в придворній церкві в царських палатах, а пізніше її частина перенесена в студійський Предтеченський монастир, де верх святині в 1200 році бачив паломник Антоній, архієпископ Новгородський. Інша її частина зберігалася в Петрі в монастирі Предтечі.
Під час Хрестових походів частина голови і мощей святого пророка були викрадені з Константинополя одним латинським священиком. Іншу частину голови перенесли в Аміень у Франції, а ще одна зберігається в Римі в церкві папи Сильвестра.
Паломник Василь Григорович-Барський (1701-1747 рр.) подорожуючи по святих місцях Сходу (1723-1747) бачив весь верх голови Предтечі на Афоні в монастирі Діонісіаті. Цю святиню в золотом ковчезі з дорогоцінними каменями обителі передав господар Волоський Неагул Башараба.
За часів першої російсько-турецької війни (1768-1774) старці монастиря хотіли відвезти чесну голову на острів для молебню, але в шляху зустрілися з турецьким військовим кораблем. Військові їх зупинили, оглянули і забрали Предтечева голову. З корабля її передали в султанську скарбницю, де, швидше за все, зберігається святиня і до сих пір.
Церква двічі на рік здійснює пам’ять Іоанна Предтечі в спогад того, що його відтята голова тричі була приховуваною від людей і тричі набута. Перше і друге знайдення святкується 9 березня – в невисокосний рік і 8 березня – у високосному, а третє набуття – 7 червня.
