16 січня Православна церква вшановує пам’ять святого мученика Гордія і пророка Малахії. У народі ця дата отримала назву День Гордія і Малахії або Гордєєв день.
За повір’ям, 16 січня не можна нічим хвалитися, інакше Гордій все відбере. У народі говорили з цього приводу: «Сатана гордився – з неба звалився! Фараон гордився – в море втопився! А ми гордимося – куди гідні?». Першим смертним гріхом вважається гординя, а в Гордєєв день вона особливо небезпечна, тому що в цей час як ніколи лютують відьми, чаклуни і всяка нечисть.
Пророк Малахія є останнім з відомих нам старозавітних пророків. Його вважають покровителем хворих, особливо тих, які страждають нападами, або одержимих в результаті «пристріту». Тому на Малахія лікували припадочних і «скажених» (людей, яким наврочили). Вірили, що в цей день лікування особливо ефективне.
На думку селян, нечиста сила нападає не тільки на людей, але і на домашніх тварин. Вважалося, що в Гордєєв день голодні відьми доїли корів до смерті. Тому господині, щоб з коровою нічого не сталося, молилися всім святим покровителям худоби – Агафії і Малахію, Власію, Модесту. Збираючись доїти корів, читали спеціальну змову: «Біжи, молоко, по жилах та в вим’я, з вимені в бідон, з бідона на жирну сметану. Амінь».
Корів в цей день пригощали вівсяною або борошняною кашею на молоці. Під час доїння спостерігали, щоб корові не наврочили. Щоб захистити корів від відьом обмахували хлів мітелками і зверталися до домового. За повір’ям, домовичок пестив і оберігав домашню худобу. Під час звернення говорили: «Домовик-домовик, годуй мою худобу і пої, та гладко води».
Якщо у корови пропало молоко, вважалося, що його забрала нечиста сила. Щоб виправити становище читали спеціальну змову:
«Стану помолившись, вийду перехрестившись на широку вулицю, піду на схід на місце де ходять Власій і Феодосій, у них в руках золоті ключі, якими вони відмикають у Божої коровушки велике молоко і товсту сметану».
Згідно з повір’ям, в цей день нечиста сила в свої володіння повертається і наостанок намагається накоїти якомога більше бід. У цю ніч знахарі варили чортополох з воском і ладаном для лікування хвороб, вигнання бісів і вгамування дівочих зазноби. Таку ладанку носили на шиї біля хреста.
У Гордєєв день з села гнали чорта, якого можна було впізнати по шубі, вивернутої хутром назовні.
Чорти в слов’янській міфології – злі духи. Їх образ дохристиянського походження, але на його пізніший вигляд зробили вирішальний вплив християнські уявлення про диявола. У народних картинах і фольклорі чорти – істоти з рогами, копитами і хвостами, покриті чорною шерстю. У середньовічному живопису наших предків вигляд риса від людського відрізняється загостреною головою (або волоссям, яке стоїть дибки), іноді – крилами за спиною.
У народних віруваннях чорти постійно втручаються в життя людей, завдають неприємності, насилають морок, примушують до необдуманих вчинків, змушують п’яних блукати, провокують на злочинні дії і самогубство, намагаються роздобути людську душу. Чортам свої душі продають чаклуни і відьми. За одними повір’ями, чорти живуть сім’ями, за іншими, – спокушають жінок, від такого союзу народжуються потворні діти, яких ще називають упирі. Якщо в людину вселяється біс, то вона захворює, починає страждати біснуванням (нервово-істеричною хворобою).
Ще чорти здатні насилати негоду і заметіль. Самі можуть перетворитися у вихор, який підіймає стовпи пилу і піску, зриває дахи, приносить хвороби і відносить проклятих дітей. За легендою, вихори – це чорти, котрі біснуються, або чортові свати ( «відьма з чортом вінчається»). Якщо кинути ніж в вихор, то він забарвиться кров’ю.
Прикмети дня:
- Чисте небо з повним місяцем – до повноводдя навесні.
- Хороша тяга в каміні або печі – до сильного морозу.
- Якщо тяга слабка, то буде сиро.
- Якщо спускаються ранкові тумани, буде хороший урожай ярих.
Людині, яка народилася 16 січня, властиві сумніви і страхи, але вони не заважають її прозорливості. В якості талісмана їй слід носити гранат або лазурит.
