Духів день святкується на п’ятдесят перший день після Великодня, або в перший понеділок після Трійці. У 2023 році свято відзначається 5 червня.
У день П’ятидесятниці на апостолів зійшов Святий Дух, який дав їм просвітлення, і вони почали говорити на різних мовах. Ця подія детально описано в Новому Завіті, в книги Діянь святих апостолів.
Духів день у 2023 році: історія та суть свята
Духів день – православне свято, яке стверджує Божественну сутність Святого Духа і Його єдність з двома іншими іпостасями Святої Трійці – Богом-Отцем і Богом-Сином. Великою вечірньою в Трійцю починається служба в честь Святого Духа, яка триває в Духів день.
Після закінчення Божественної літургії в понеділок з церков виносять берізки, які прикрашали храм протягом Трійці. Від освячених дерев віруючі відламують гілочки, несуть їх додому і ставлять біля ікон. За церковним календарем з Духова дня починається тиждень Всіх Святих.
Духів день у 2023 році: традиції святкування
У народному календарі Духів день відноситься до Зелених святок – святкового комплексу древніх слов’ян весняно-літнього календарного періоду. У деяких місцях саме до цього дня було приурочено развіванія вінків, які плели на Семик.
У цей день селяни особливо почитала Мати-Землю і з хресним ходом робили обходи полів. Землю в Духів день називали іменинницею, і тривожити її в це свято категорично заборонялося. В цей день не можна рити, орати, боронувати землю, а також встромляти кілки і садити овочі.
Існувало повір’я, що перед сходом Сонця Земля-Іменинниця відкриває істинним праведникам і благочестивим людям свої таємниці. Охочих дізнатися ці таємниці було чимало. Люди, помолившись Святому Духу, відправлялися «слухати скарби», припадаючи вухом до землі.
Тиждень, що передує святу Трійця, називали в народі Русальним. Іноді Русальним називали тиждень, що починається з Духова дня. Вірили, що в цей період русалки виходять з води, грають в полях і лісах, гойдаються на деревах, заманюють перехожих, щоб їх залоскотати.
За повір’ям, русалки – душі утоплених, або дітей, померлих нехрещеними.
В одних місцях проводи русалок проводили в Духів день, в інших – на заговини перед Петровим постом, тобто через тиждень після Трійці.
«Проводи русалок» одночасно розумілися як проводи весни. У центрі села на площі збиралися люди. Учасників обряду називали русальниками. Хтось вбирався конем, хтось козлом, а хтось свинею. Часом в коня могли не вбиратися, а просто на довгу палицю насаджували кінський череп, а саму палицю обвивали тканиною і мотузкою, один кінець якої залишали вільним. За цей край береться спритний хлопець, який зображає ватажка. Він же і керує стрибками і танцем норовистого коня. Кінь брикається, намагається розігнати регочучий натовп, а поруч з ним буцається і подзвонює дзвіночком козел. Радісна юрба грає на всіляких музичних інструментах.
Процес проводів весни здійснювали так: попереду йшли русальники з конем, за ними підстрибом бігли діти, які батогами підганяли передніх. Вийшовши за село в поле з рушниць робили кілька холостих пострілів. На честь русалок з натовпу виділялася жвава дівчина, яка з палицями в руках скакала взад і вперед. Після чого кінську голову до майбутнього року кидали в яму – таким чином, проводжаючи русалок і прощаючись з весною.
Якщо в Духів день в «проводах русалок» брала участь молодь, то на заговини перед Петровим постом в обряді брали участь в основному баби.
Іноді в кінці Духова дня проводили обряд «похорон Костроми», який теж символізував проводи весни.
Дівчата у цей день продовжували ворожити на вінках, які опускали у воду:
- якщо вінок потонув, то буде біда;
- якщо поплив – на щастя.
А ще в Духів день освячували колодязі, тому що в них, за повір’ям, ховалися русалки, які в цей період вийшли з озер і річок. У Калузької губернії люди вирушав до освячених криниць і джерел, кидали у воду монетки, молилися, вмивалися свяченою водою, щоб змити з себе все погане, гріховне.
Кожне велике свято для наших предків було не просто відпочинком від важкої селянської праці. Воно підводило межу під прожитим відрізком часу і одночасно готувало до наступного періоду.
