14 серпня православні церква святкує Походження (винесення) чесних древ Животворящого Хреста Господнього. Свято утвердили в Константинополі, де існував звичай носити чесне древо Хреста Господнього по вулицях і дорогах для освячення різних місць через часті в серпні спалахи хвороб, які нерідко приймали масового характеру. Напередодні винесення Хрест діставали з царської скарбниці і до Успіння Богородиці надавали людям для поклоніння.
В Україні це свято з’єднане з спогадом про хрещення Русі, яке трапився в 988 році, а У Руській Православній Церкві з перемогою над волзькими болгарами в 1167 році, після якої на небі засяяло Святий Животворящий Хрест.
За традицією, 14/1 серпня називають Першим Спасом, малим, мокрим, медовим, на воді, а також Маккавеями, Маковеєм, Маковим Спасом, тому що в цей день Церква згадує старозавітних мучеників братів Маккавеїв, які жили в II столітті до Різдва Христового.
Перший Спас: значення, традиції і звичаї святкування
Свято називають Першим Спасом, тому що потім слідують Другий (19 серпня) і Третій (29 серпня) Спаси.
Перший Спас на воді стоять, Другий – яблука їдять, Третій Спас хліб запасають (полотна продають).
У народному житті першому Спасу віддається велике значення в господарському і метеорологічному відношенні. З цим днем пов’язують помітне похолодання, особливо води в водоймах, починається відліт птахів, все частіше випадають ранкові роси.
З Першого Спаса – відцвітають троянди, випадають холодні роси.
На Перший Спас олень в воду увійшов – купатися більше не можна.
Прийшов Спас – бери рукавиці про запас.
У Спаса всього в запасі: і дощ, і сонце, і волога погода.
Якщо на Маккавея дощ, то пожеж буде мало.
У цей день відлітають стрижі і ластівки. У народі говорили: «Ластівки відлітають у три Спаса» (тобто 14, 19 і 29 серпня).
Ластівка весну починає, осінь накликає.
По погоді дня судили про погоду на Успіння Пресвятої Богородиці (28 серпня).
У що Маковій, в то й розговіння (28 серпня останній день Успенського посту).
Перший Спас був одним з головних осінніх свят землеробської Русі. З давніх-давен з цього дня починали, благословясь, посів озимого хліба. До цього часу в більшості районів прибирання хліба завершувалося або вже було закінчено. Селяни чинили клуні, очищали току – готуючи їх до прийняття нового врожаю.
З Першого Спаса майже повсюдно починався ранній посів озимого жита. Вранці, перед виходом в поле, насіннєве жито привозили для освячення до церкви, окропляли його святою водою.
До Петрова дня зорати, до Ільїна заборонити, на Спас – засівати.
На Перший Спас паші під озиму, сій жито.
Хліб сіяли в гарну погоду, щоб він краще вродив. Якщо ж йшов дощ, то посівні роботи переносили на інший день. Також час посіву жита визначали по першим дозрілим ягодам малини:
- перші ягоди великі – жито слід сіяти раніше;
- якщо ягоди дрібні, то посів жита краще середній або пізній.
У деяких місцях в цей день влаштовували вдовині та сирітські помочи, на які збиралися після Служби Божої. Ще було прийнято защипувати (пробувати) горох, шишковати кедри (збивати з дерев шишки і заготовлювати кедрові горішки).
Маковий Спас, Маковій, Маковей
Одна з назв свята – Маковій. У церквах цього дня вшановують сім старозавітних-братів мучеників Маккавеїв та їхню матір Соломію. Ці святі постраждали за християнську віру в 166 році до н.е.
У цей день збирали мак, який освячували в церкві. У святкових стравах, що подаються 14 серпня до столу, обов’язково присутній мак. Його називали вірним засобом проти відьом – якщо обсипати диким маком житло, то все підступи відьом виявляться бездіяльними.
Що таке Мокрий Спас (Спас на воді)
Перший Спас ще називають мокрим, або Спасом на воді. Така назва свята пов’язана з тим, що по встановленню Церкви в цей день відбувалися хресні ходи на воду, проводилися молебні та водосвяття на озерах, річках, освячувалися колодязі. За три дні до Першого Спасу не стирали і не полоскали в водоймах білизну, щоб не забруднювати воду, яку освячують при водосвяття. Вірили, що купання в освяченій воді корисне для людей (допомагає від пристріту, лихоманки і т.д.) і для тварин (особливо коней).
Місця, де відбувалося водосвяття, іноді називали Йорданню, за аналогією з Хрещенською ополонкою. За повір’ям, купання в освяченій воді сприяло пробаченню не замоленних гріхів. Коней і іншу худобу в цей день зазвичай купали в останній раз. Селяни пояснювали, що якщо після Першого Спаса викуповувати коня, то віе не переживе майбутньої зими, від холоднечі у нього кров застигне.
У деяких місцях на Перший Спас відзначали проводи літа, які теж включали в себе магічні дії у води. Молодь збиралася за околицею в лугах за річкою або на вигоні, з нової соломи споруджувала ляльку і одягала її в сарафан і кокошник. Ляльку несли до води й топили або розривали на шматки і пускали їх за вітром.
Медовий Спас: що це означає?
Ще одна популярна назва Першого Спаса – медовий. За народною прикметою, бджоли з цього дня перестають носити запашний пилок з квітів. Щоб чужі бджоли не витягли з вуликів весь мед, пасічники заламують стільники.
У день Першого Спаса пасічники несуть до церкви для освячення і благословення мед, після чого розговляються свіжим медом. Його додають в пироги з пшеничною кашею. За старовинним звичаєм, бджолярі пригощали медом всіх, у кого не було власних вуликів. Тому в народі говорили: «На Перший Спас і жебрак медку спробує».
