2 серпня Православна церква вшановує пророка Іллю, який жив в IX столітті до нашої ери. Пророк, нарівні з Миколою угодником, належить до найпопулярніших святих. Збереглося багато ікон з його зображенням, особливо популярні були зображення «Вогненного сходження», на яких пророк у вогняній хмарі, підтримуваний ангелом, їде в колісниці, запряженій вогняними кіньми.
Коли Ілля народився, його батькові було бачення, що з немовлям як з рівним розмовляють мудрі старці, годують його полум’ям і сповивають вогнем. Коли Ілля подорослішав, Господь відправив його до єврейського царя Ахави, який поклонявся ідолам і змушував весь свій народ це робити. Пророк передбачив голод, якщо цар не одумається і не прийме істину віру. Ахава відмовився це зробити, і в його країні настала велика посуха. В цей час Ілля жив у пустелі, куди йому приносили їжу ворони.
Через три роки пророк знову повернувся в царство Ізраїльське і повідомив, що всі біди народу через те, що вони забули істинного Бога. На доказ він запропонував спорудити два жертовники: один язичницькому богові Ваалу, якому тоді поклонялися ізраїльтяни, а інший – християнському Богу. Вранці язичники стали возносити молитви Ваалу, але це не дало ніякого результату. Коли прийшов час вечірнього жертвопринесення, Ілля поклав на свій жертовник дрова і повелів поливати їх водою. Пророк став молитися Господу, з неба зійшов вогонь і сирі дрова спалахнули. Після цього небо затягнулося хмарами, і почався дощ, якого всі так довго чекали. Побачивши це чудо, люди почали прославляти Господа і знову увірували.
За свої подвиги пророк був узятий на небо живим. З небес спустилася вогненна колісниця і забрала пророка.
Ільїн день: історія свята
Ілля пророк успадкував багато рис слов’янського божества Перуна, керуючого громами і блискавками. У народній уяві Ілля – суворий, грізний, караючий білобородий старець, але в той же час щедрий і готовий прийти на допомогу. Старозавітний пророк в народній свідомості став грізним і могутнім розпорядником дощу, грому блискавки. Він посилає на землю родючість. Ілля постійно роз’їжджає по небу в своїй вогненній колісниці, гримить громом і метає блискавки, караючи ними темні сили, а в людях зло і неправду.
Наші пращури вірили, що грім походить від стукоту по небу вогненної колісниці пророка Іллі, який ганяє змія або нечистого духа. Блискавки – це стріли, якими святий вражає злі сили.
До прийняття християнства на Русі відзначали день Перуна, який пізніше став називатися Ільїн день. Свято увібрало в себе багато дохристиянських традицій. Завдяки подібності функцій образ пророка Іллі став гарною заміною громовержцю Перуну.
У народі Іллю величали «сердитим», «вогненним», «громовим». Його вважали «господарем дощу». За народною легендою, пророк по небу розвозить воду для святих і трохи розхлюпує, від того і дощ іде.
На Іллю боялися «горобиних ночей», коли гримить грім, виблискують блискавки, реве худоба, метаються перелякані птиці, натикаючись в темряві на різні предмети. Людей в такі ночі мучило безсоння. Щоб від свого будинку відвести біду напередодні Ільїна дня все житло обкурювали ладаном, закривали рушником дзеркало і самовар, кішок і собак в будинок не пускали, дітей забирали на пічний приступок, їх голови покривали хустками, і молилися.
За народними повір’ями, Ілля спалив чимало хат і побив багато худоби в полі. Вогняними стрілами-блискавками святий очищає землю від нечистої сили, яка, рятуючись, ховається в будинках, в кронах і дуплах дерев, під капелюшками отруйних грибів, на межах. Нечисть могла обернутися в домашніх або диких тварин, змій, риб, сховатися в церкві або навіть увійти в людини, якщо на неї не було хреста. Переслідуючи нечистого дух, Ілля міг навіть вбити невинну людину. Тому вірили, що люди, убиті блискавкою, потрапляють в царство небесне.
Пожежі в Ільїн день, град або сильну грозу сприймали як покарання згори. Якщо в Ільїн день блискавка запалить хату, то гасити її потрібно не водою, а сироваткою або молоком. Від сильного дощу з блискавкою і градом селяни за вікно виставляли хліб і сіль, а коли дощ закінчувався, носили їх до річки і опускали в воду.
Дощі, послані Іллею, не тільки приводили до згубних наслідків, а й володіли позитивними якостями, мали цілющу силу. Ними умивалися, щоб позбавиться від псування і пристріту.
Ільїн день: традиції і звичаї святкування
У свято пророка Іллі в церкву приносили жертву – ногу барана, мед, зелений горох і колосся свіжого жита. Частину принесеного залишали в храмі, а частину – несли додому.
З Ільїним днем пов’язували прихід осені, звертали увагу на поведінку тварин, зміни в погоді, явні осінні ознаки в природі:
З Іллі починаються ранки (ранкові заморозки).
Ілля літо кінчає.
На Іллю до обіду літо, а після обіду осінь.
Петро і Павло (Петров день 12 липня) день на годину збавили, а Ілля-пророк – два уволок.
Прийде Петрок – відщипне листок, прийде Ілля – відщипне і два.
На Ільїн день і камінь промерзне.
До Іллі граки поодинці, а після Іллі в великі зграї збираються.
Після Іллі перестають кусатися комарі.
До Ільїна дня муха кусається, а після – запасається.
За повір’ям, з Ільїна дня вовчі нори відкриваються, тому здійснювали перший виїзд на вовків. Мисливці вірили, що якщо 2 серпня зацькувати вовка, то весь рік буде вдалим. Ілля-пророк вважався покровителем полювання і частково лісових звірів. Часом весь Ільїнський тиждень називали «звірячим», тому що саме в цей час ведмідь не давав спокою худобі.
За прикметами на Ільїн день судили про наступні дні, періоди і свята:
- Яка погода на Іллю, така буде і на Воздвиження (27 вересня).
- Якщо на Іллю йде дощ, то в наступному році буде рясний урожай жита.
- З ранку хмарно – сів озимих повинен бути ранній і можна чекати великого врожаю; якщо хмарно опівдні – середній сів, а якщо ввечері – сів пізній і поганий урожай.
- Глухий грім – до тихого дощу, гучний – до зливи.
- Грім гримить без перерви – до граду.
- Якщо на Ільїн день дощ, буде мало пожеж, якщо сонячне – багато.
До Ільїна дня закінчували сінокіс. Тому що саме в цей час можна було зібрати саму соковиту і придатну для заготівлі сіна траву.
Ілля пророк – косовиці строк.
До Ільїна дня в сіні пуд меду, після – пуд гною.
Після Іллі сіно на вилах сушити.
До Ільїну дня встигає жито. З цієї дати зазвичай починаються жнива. Селяни збирали горох, капусту накривали горщиком, щоб вона була біла. Після 2 серпня не радять їсти суницю, інакше постійно буде хилити в сон, а солому, зібрану в цей день називають «іллінською периною». Для здоров’я і благополуччя обов’язково намагалися виспатися на ній в ніч на Іллю або після Іллі. Ще цією соломою покривали дахи хат, її запарювали і лікували ломоту і хвороби ніг.
Ільїн день: обряди та ритуали
Незважаючи на всю суворість, народу Ілля представлявся:
- «птахом небесним», який облітає світ і з’являється там, де потрібно божественна допомога;
- ангелом в образі людини, який не має ні предків, ні потомства;
- чудесним цілителем, радником в шлюбних суперечках, примирителем батьків і дітей.
Народ сподівався на його заступництво і захист, приносячи жертви, віддаючи належну шану, молячись і дотримуючись певних заборон. За народними уявленнями, лише в цьому випадку Ілля буде милостивий і не покине в біді.
Ім’я пророка Іллі проникло в змови і «цілющі» повір’я. Чудодійну силу при лікуванні різних хворіб мали свічки, витоплені з убитої 2 серпня змії. Від зубного болю допомагала кора, знята зі старого дубу (дерева громовержців). Кору вимочували в цілющих джерелах і кріпили до ладанки.
Ілля допомагав від укусу змії, захищав в бою, його ім’я згадували в змовах і молитвах від небезпеки в боях. До святого зверталися за зціленням від різних недуг: псування, гикавки, пристріту, падучої, сибірської виразки.
Обряд «Мольби» ( «Бикобої»)
На Русі найбільш значущим обрядом Ільїна дня стали колективні трапези з забоєм бика або барана, відомі під назвою «братчини», «мольби», «бикобої». Цей обряд жертвопринесення забезпечував урожай, добробут в родині, плодючість худоби.
Братчини влаштовували чоловіки. В Ільїн день жителі одного села або кількох навколишніх до церкви зганяли рогату худобу. Священик все стадо окропляв святою водою. Після урочистої Служби Божої вибрану і куплену на спільні гроші тварину заколювали. Щоб Ілля дав ясну погоду для збирання хліба і сінокосу, в жертву приносять не кастрованого бик червоної масті. Жертовну тварину заколював найстаріший або найповажніший чоловік в селищі. Робили це під дзвін спеціальним довгим ножем. М’ясо варили в загальному казані, поділяли за кількістю присутніх і віддавали їм за гроші, які йшли на користь церкви. Кров’ю жертовної тварини мазали очі і лоб, а дітям – щоки, щоб людині передалися здоров’я і сила тварини.
Для «мольби» варили пиво, для приготування якого використовували солод з житніх зерен, зібраних у жителів села. Пригощали пивом не тільки жителів селища і їх гостей, але ще мандрівників і жебраків. В день свята з церкви приносили ікону Іллі-пророка, служили молебні. Іллінські «братчини» закінчувалися гулянням молоді, хороводами, іграми та піснями.
Обряд «Дожинки» ( «Завивання бороди»)
Зазвичай до цієї дати встигає жито: «Жито встигає до Ільїна дня, а забирається на Успіння (28 серпня)». У південних областях до 2 серпня жнива вже закінчувалася: «Ілля пророк в поле снопи перераховує». З ім’ям Іллі пов’язаний обряд «завивання бороди». Під час його виконання говорили: «Ось тобі, Ілля, борода – на літо уроди нам жита і вівса».
На столах у цей день з’являвся хліб нового врожаю, який отримав назву «нова новина».
Ільїн день: що не можна робити
Ільїн день з собою приносив заборона на купання:
До Іллі мужику купається, а з Іллі з рікою прощається.
З Ільїна дня вода студена, купатися не можна.
Існує кілька версій щодо цього:
- За тиждень до свята і після нього купатися не можна, тому що русалки або водяний можуть в воду затягнути.
- 2 серпня Ілля-пророк виїжджає на небесну дорогу на своїй вогненній колісниці, і один з його коней втрачає підкову, яка падає в воду і робить її крижаною.
- Після Ільїна дня вода опоганена чортом, який викупався в ній.
Існують і інші заборони для цього дня:
- Не можна косити сіно, тому що вся скошена в цей день трава неодмінно зігниє, а зметене сіно по полю вітром рознесе.
- Заборонено переганяти бджіл, підрізати перші стільники, підчищати вулика. До цієї дати завершувалося роїння бджіл. Чужий рій, що прилетів в більш пізній час, вважався ненадійним і його проганяли.
- Не дозволялося на пасовище виганяти худобу. Вірили, що якщо це зробити, то розсерджений Ілля погубить і тварин і пастуха. За іншою легендою, змії і звірі, що виходять в цей день зі своїх нір і бродять по лісах і луках, є притулком нечистої сили, яка може нашкодити людям і худобі, якщо вони будуть знаходитися поза домом. Говорили: «На Іллю худобу не виганяють в поле, боячись грози і гадів, яким в цей день дана воля».
2 серпня не можна працювати в полі і вдома, лихословити, лаятися, засуджувати когось, погані думки краще гнати від себе геть, в іншому випадку можна розгнівати святого пророка.
